«м≥ст

1. ¬ступ
2. Ѕ≥дн≥сть ¤к сусп≥льно-≥сторичне ¤вище
3. ¬изначенн¤ б≥дност≥ та њњ форми
4. ћежа та вим≥рюванн¤ б≥дност≥
5. —татистичн≥ характеристики б≥дност≥
6. У—оц≥альне дноФ населенн¤
7. Ѕ≥дн≥сть в ”крањн≥
8. ¬исновки
9. —писок використаноњ л≥тератури

¬ступ

Ќе дивл¤чись, що надвор≥ ’’≤ стол≥тт¤, проблема б≥дност≥ залишаЇтьс¤ сьогодн≥ досить актуальною в св≥т≥.

ўодн¤ населенн¤ «емл≥ зб≥льшуЇтьс¤ на чверть м≥льйона чолов≥к. « 50-х до початку 90-х рок≥в XX ст. к≥льк≥сть населенн¤ св≥ту подвоњлас¤, а його частка, ¤ка проживаЇ у найб≥дн≥ших рег≥онах св≥ту - крањнах, що розвиваютьс¤, та аграрних постсоц≥ал≥стичних крањнах - вже дос¤гла 3/4 св≥тового показника. ≤ хоча пом≥тна тенденц≥¤ до зниженн¤ темп≥в природного приросту населенн¤ на «емл≥, к≥льк≥сть його у крањнах, що розвиваютьс¤, продовжуЇ зростати вищими темпами, н≥ж в економ≥чно розвинутих крањнах. «а цим криЇтьс¤ низка глобальних проблем, ¤ка маЇ бути розв'¤зана, аби забезпечити умови життЇд≥¤льност≥ людини ≥ г≥дну ¤к≥сть њњ житт¤. ≤ ¤кими б вражаючими не були усп≥хи економ≥чно розвинутих крањн - добробут людства ≥ безпека св≥ту в ц≥лому залежать в≥д усп≥х≥в економ≥чного по ступу вс≥х держав св≥ту, в тому числ≥ крањн, що розвиваютьс¤.

ћатер≥альне становище член≥в сусп≥льства р≥знилос¤ завжди упродовж сусп≥льно-≥сторичного розвитку людства. “ак, молод≥ люди мають б≥льше можливостей щодо п≥двищенн¤ свого добробуту, ан≥ж люди похилого в≥ку, с≥м'њ з д≥тьми витрачають б≥льше, н≥ж безд≥тн≥, а ф≥зично повноц≥нн≥ люди можуть заробити б≥льше, н≥ж ≥нвал≥ди; в економ≥чно розвинених рег≥онах населенн¤ маЇ б≥льше можливостей дл¤ створенн¤ доходу, н≥ж у депресивних. Ѕезпосередньо б≥дн≥сть Ї результатом в≥дм≥нностей щодо матер≥ального становища ≥ндив≥д≥в ≥ с≥мей, а тому завжди ≥снувала й ≥снуЇ в ус≥х сусп≥льствах, нав≥ть у найрозвинен≥ших.

«м≥ст, критер≥њ та визначенн¤ б≥дност≥ зм≥нюютьс¤ з розвитком цив≥л≥зац≥њ ≥ залежать в≥д пол≥тичного устрою сусп≥льства. Ћюди можуть бути б≥дними за стандартами економ≥чно розвинутих крањн ≥ заможними за стандартами крањн, що розвиваютьс¤.

Ѕ≥дн≥сть ¤к сусп≥льно-≥сторичне ¤вище

Ѕ≥дн≥сть не лише под≥л¤Ї сусп≥льство, а й Ї стимулом дл¤ того, щоб людина прагнула ≥ дос¤гала кращоњ дол≥. ѕроте в сучасних умовах б≥дн≥сть часто стаЇ на перешкод≥ стаб≥льност≥ сусп≥льства ≥ його подальшого розвитку. Ќав≥ть в економ≥чно розвинених крањнах б≥дн≥сть стаЇ загрозою, коли вона перетворюЇтьс¤ на заст≥йну, тобто спостер≥гаЇтьс¤ довготривалий стан б≥дност≥ ≥ндив≥д≥в, с≥мей, де б≥дним Ї не одне покол≥нн¤. Ћюди, ¤к≥ тривалий час перебувають у стан≥ б≥дност≥, соц≥ально деградують, перетворюютьс¤ на люмпен≥в, злочинц≥в, ¤к≥ становл¤ть загрозу дл¤ добропор¤дних громад¤н.

ƒемограф≥чн≥ проблеми в р≥зних крањнах мають своњ особливост≥. √оловн≥ з них, наприклад, в ”крањн≥ не зб≥гаютьс¤, з одного боку, з проблемами ‘ранц≥њ, з другого - з проблемами ™гипту, ≈ф≥оп≥њ або “ањланду, хоча вс≥ ц≥ крањни мають майже однакову к≥льк≥сть населенн¤. ƒл¤ крањн, що розвиваютьс¤, попри вс≥ в≥дм≥нност≥ м≥ж ними, сп≥льними Ї необх≥дн≥сть зменшенн¤ приросту населенн¤, пол≥пшенн¤ здоров'¤ та харчуванн¤ людей, л≥кв≥дац≥¤ б≥дност≥ та технолог≥чноњ в≥дсталост≥. ¬ економ≥чно розвинутих крањнах цих складностей немаЇ, але натом≥сть гостро сто¤ть проблеми в≥дверненн¤ еколог≥чноњ кризи та збалансованост≥ використанн¤ робочоњ сили. ј в де¤ких постсоц≥ал≥стичних крањнах (≥ в ”крањн≥ зокрема) до цього додались проблеми необх≥дност≥ духовного та ф≥зичного в≥дродженн¤ нац≥њ.

“ому боротьба з б≥дн≥стю нин≥ Ї складовою соц≥альноњ пол≥тики в ус≥х цив≥л≥зованих сусп≥льствах.

Ѕоротьба з б≥дн≥стю особливо гостро стоњть на пор¤дку денному у крањнах з перех≥дною економ≥кою. «а час≥в "реального соц≥ал≥зму" маЇтне розшаруванн¤ було незначним, а на¤вн≥сть б≥дних не визнавалась оф≥ц≥йно. “ерм≥н "б≥дн≥сть" тривалий час не вживавс¤ в оф≥ц≥йних документах. ѕроте, за оц≥нками заруб≥жних експерт≥в, станом на 1990 р. в ”крањн≥ б≥дними можна було вважати приблизно 11 % населенн¤. Ќин≥ внасл≥док в≥домих економ≥чних обставин частка б≥дних серед населенн¤ не лише зросла, а й з'¤вилас¤ загроза по¤ви заст≥йноњ б≥дност≥, коли в б≥дних с≥мей немаЇ над≥њ вибратис¤ з нужди. ƒ≥ти з таких с≥мей, не маючи доступу до повноц≥нноњ осв≥ти, заклад≥в культури, найб≥льшою м≥рою наражен≥ на ризик у дорослому житт≥ опинитис¤ нав≥ть на нижч≥й соц≥альн≥й сходинц≥, н≥ж њхн≥ батьки.

¬изначенн¤ б≥дност≥ та њњ форми

ѕерш н≥ж розгл¤дати заходи щодо полегшенн¤ становища б≥дних ≥ боротьби з цим загрозливим ¤вищем, сл≥д вивчити питанн¤ щодо визначенн¤ б≥дност≥ та метод≥в вим≥ру й к≥льк≥сноњ оц≥нки цього ¤вища. Ѕ≥дн≥сть - це неможлив≥сть внасл≥док нестач≥ кошт≥в п≥дтримувати спос≥б житт¤, притаманний конкретному сус-п≥льству в конкретний пер≥од часу. ÷е означаЇ, що б≥дн≥ верстви насе-ленн¤ не можуть в≥дпов≥дно харчуватис¤, оплачувати житло та кому-нальн≥ послуги, л≥куватис¤ та в≥дпочивати, вчитис¤ сам≥ та забезпечити оплату навчанн¤ своњм д≥т¤м.

ƒруге означенн¤. Ѕ≥дн≥сть - це неможлив≥сть п≥дтримувати м≥н≥мальний р≥вень споживанн¤, що визначаЇтьс¤ на основ≥ ф≥з≥олог≥чних, соц≥альних та культурно обумовлених норматив≥в.

–≥зниц¤ в означенн¤х пол¤гаЇ в такому. «г≥дно з першим означенн¤м б≥дними вважаютьс¤ т≥, р≥вень житт¤ ¤ких Ї нижчим за певний середн≥й стандарт сусп≥льства, а за другим - лише т≥, р≥вень житт¤ ¤ких Ї нижчим за визначений сусп≥льством м≥н≥мальний р≥вень.

” документах ќќЌ п≥дкреслюютьс¤ чотири основних про¤ви б≥дност≥: 1) коротке житт¤;
2) низька профес≥йно-осв≥тн¤ п≥дготовка;
3) позбавленн¤ економ≥чноњ бази нормального житт¤ - чистоњ питноњ води, медичних послуг, ¤к≥сного харчуванн¤;
4) усуненн¤ в≥д сусп≥льного житт¤.

–озр≥зн¤ють б≥дн≥сть за стандартами цив≥л≥зац≥њ в ц≥лому (хроно-лог≥чними) ≥ б≥дн≥сть за стандартами кожноњ конкретноњ крањни. ƒо першого типу в≥днос¤ть населенн¤ "б≥дних" крањн ≥ майже не в≥днос¤ть населенн¤ "багатих" крањн. ј б≥дн≥сть за стандартами кожноњ конкретноњ крањни ≥снуЇ в ус≥х державах ≥ суттЇво не залежить в≥д загального р≥вн¤ добробуту населенн¤.

—учасна соц≥ально-економ≥чна теор≥¤ тлумачить б≥дн≥сть ¤к багатоаспектне ¤вище, розр≥зн¤ючи так≥ њњ форми: об'Їктивну та суб'Їктивну, абсолютну ≥ в≥дносну, тимчасову ≥ заст≥йну.

ќб'Їктивна б≥дн≥сть визначаЇтьс¤ за прийн¤тими в крањн≥ критер≥¤ми доходу та можлив≥стю дос¤гненн¤ матер≥альних ≥ духовних благ. —уб'Їктивна б≥дн≥сть визначаЇтьс¤ за самооц≥нкою: людина тод≥ Ї б≥дною, коли вона сама себе ≥дентиф≥куЇ з б≥дн≥стю.

Ќайсуперечлив≥шим моментом у теор≥њ б≥дност≥ Ї под≥л њњ на абсолютну та в≥дносну. Ќе ≥снуЇ ≥ не може ≥снувати ун≥версальних про-грам наданн¤ соц≥альноњ допомоги за Їдиним у всьому св≥т≥ стандартом б≥дност≥: т≥, хто Ї б≥дними у —Ўј чи Ўвейцар≥њ ≥ одержують там державну п≥дтримку, вважатимутьс¤ заможними у крањнах, що роз-виваютьс¤.

«а тривал≥стю б≥дн≥сть може бути тимчасовою (короткочасною) або заст≥йною (довготривалою). «аст≥йна б≥дн≥сть означаЇ неможлив≥сть дл¤ родини чи окремоњ особи самотужки вир≥шити своњ проблеми ≥ подолати матер≥альн≥ негаразди та призводить до б≥льш т¤жких насл≥дк≥в. “имчасова б≥дн≥сть Ї результатом моментального зниженн¤ р≥вн¤ житт¤. Ќаприклад, сильний шок в≥д пол≥тичних зм≥н, природн≥ катакл≥зми. ѕричинами пер≥одичних знижень р≥вн¤ житт¤ та зб≥дн≥нн¤ можуть бути сезонн≥ коливанн¤ в ц≥нах на харчов≥ продукти та послуги.

ћежа та вим≥рюванн¤ б≥дност≥

≤нструментом дл¤ визначенн¤ поширеност≥ б≥дност≥ та ступен¤ зубож≥нн¤ населенн¤ Ї межа б≥дност≥. ќф≥ц≥йн≥ представленн¤ про б≥дн≥сть в ”крањн≥ базуютьс¤ на њњ абсолютному розум≥нн≥, при цьому ≥ндикатором служить з≥ставленн¤ середньодушового доходу з прожитковим м≥н≥мумом, тобто з варт≥стю м≥н≥мального кошика, формованого з урахуванн¤м установлених норматив≥в споживанн¤.

“еоретично зг≥дно з трактуванн¤м б≥дност≥ Ї два основних способи визначенн¤ меж≥ б≥дност≥ - нормативний та в≥дносний (статистичний).

Ќормативний спос≥б, за визначенн¤м, передбачаЇ ор≥Їнтац≥ю на певний соц≥альний норматив. ƒл¤ визначенн¤ меж≥ б≥дност≥ ним Ї прожитковий м≥н≥мум. ƒо його складу вход¤ть варт≥сть споживанн¤ продукт≥в харчуванн¤, непродовольчих товар≥в ≥ платних послуг, достатн≥х дл¤ п≥дтриманн¤ особою, с≥м'Їю вс≥х соц≥альних зв'¤зк≥в. «розум≥ло, що прожитковий м≥н≥мум -- це динам≥чна соц≥ально-економ≥чна категор≥¤, що зм≥нюЇтьс¤ разом ≥з сусп≥льним розвитком ≥ не лише п≥д впливом зростанн¤ ц≥н та ≥нфл¤ц≥њ. …ого р≥вень залежить в≥д комплексу споживчих благ, що визначаютьс¤ сусп≥льством за певних соц≥ально-економ≥чних умов ¤к м≥н≥мум матер≥альноњ забезпеченост≥ й розраховуЇтьс¤ в ц≥нах реальних куп≥вель. ѕриродно, що споживчий кошик буде неоднаковий дл¤ людей, ¤к≥ р≥зн¤тьс¤ в≥ком, станом здоров'¤, с≥мейним станом, м≥сцем проживанн¤ тощо. ѕитанн¤ оц≥нки прожиткового м≥н≥муму Ї предметом пост≥йноњ уваги вс≥х крањн. “ак, у Ћюксембурз≥ працюЇ спец≥альна робоча група експерт≥в, ¤к≥ вдосконалюють методолог≥ю розрахунк≥в ≥ визначенн¤ меж≥ б≥дност≥. јналог≥чну роботу виконуЇ Ѕюро ценз≥в —Ўј. Ћюди, чий середньодушовий с≥мейний дох≥д нижчий за прожитковий м≥н≥мум, вважаютьс¤ б≥дними.

—пос≥б визначенн¤ меж≥ б≥дност≥ за в≥дносним критер≥Їм набагато прост≥ший. «г≥дно з ним вважаЇтьс¤, що б≥дними Ї особи, чий дох≥д не перевищуЇ певного в≥дсотка в≥д середньодушового доходу у крањн≥. ћежа б≥дност≥ у св≥тов≥й практиц≥ визначаЇтьс¤ на р≥вн≥ 35-50 % мед≥анного доходу.

 р≥м зазначених критер≥њв визначенн¤ меж≥ б≥дност≥ Ї к≥лька ≥нших критер≥њв в≥днесенн¤ населенн¤ до б≥дних, ¤к≥ так само застосовуютьс¤ в досл≥дженн≥ б≥дност≥ та розробц≥ конкретних заход≥в щодо допомоги б≥дним ≥ запоб≥ганн¤ цьому ¤вищу. «окрема, це структурно-витратний, ресурсний, системний та суб'Їктивний критер≥њ.

«а структурно-витратним критер≥Їм б≥дними визнаютьс¤ с≥м'њ, де витрати на найб≥льш життЇво важлив≥ товари та послуги перевищують певний в≥дсоток щодо сукупних витрат. «окрема, такими витратами можуть бути витрати на харчуванн¤. «а зах≥дними стандарта-ми, ¤кщо витрати на харчуванн¤ становл¤ть 60 % сукупних витрат або б≥льше, така с≥м'¤ вважаЇтьс¤ б≥дною. ≤ншими життЇво важливими Ї витрати на утриманн¤ житла. ¬ ”крањн≥ цей критер≥й застосовуЇтьс¤ на практиц≥ при призначенн≥ житлових субсид≥й.

–есурсн≥ критер≥њ ірунтуютьс¤ на економ≥чних можливост¤х держави забезпечити своњм громад¤нам гарант≥њ певного м≥н≥муму засоб≥в ≥снуванн¤. якщо спостер≥гаЇтьс¤ значна розб≥жн≥сть м≥ж нор-мативно обірунтованим прожитковим м≥н≥мумом ≥ економ≥чними можливост¤ми держави його забезпечити, ресурсний критер≥й може зовс≥м не враховувати засоби ≥снуванн¤, потр≥бн≥ дл¤ п≥дтриманн¤ соц≥альних зв'¤зк≥в людини, ≥ забезпечуватиме лише ф≥зичне њњ виживанн¤.

«а системним критер≥Їм стан б≥дност≥ визначаЇтьс¤ ¤к за доходами на душу населенн¤, так ≥ за показниками функц≥онуванн¤ соц≥альноњ сфери: охорони здоров'¤ (середн¤ тривал≥сть житт¤, р≥вень дит¤чоњ смертност≥); осв≥ти (охопленн¤ д≥тей ≥ молод≥ осв≥тою р≥зного р≥вн¤, середн≥й р≥вень осв≥ченост≥). ƒо цього критер≥ю можуть входити також показники забезпеченост≥ житлом та його ¤кост≥, стан ринку прац≥ тощо. ≤з зм≥сту системного критер≥ю стаЇ очевидним, що в≥н не може стосуватись окремо вз¤тоњ особи або с≥м'њ, а маЇ поширюватис¤ на велик≥ за чисельн≥стю сукупност≥ - населенн¤ област≥, крањни. ѕрикладом системного критер≥ю Ї ≥ндекс людського розвитку, що обчислюЇтьс¤ на п≥дстав≥ обс¤гу виробленого валово-го внутр≥шнього продукту на душу населенн¤, середньоњ тривалост≥ житт¤ та р≥вн¤ осв≥ти населенн¤. ќтже, на п≥дстав≥ системного критер≥ю терм≥ном "б≥дн≥" можуть позначатис¤ певн≥ географ≥чн≥ ареали, рег≥они, крањни.

—уб'Їктивн≥ критер≥њ в≥дбивають у¤вленн¤ населенн¤ про власний стан. –езультати оц≥нки стану б≥дност≥ за суб'Їктивними критер≥¤ми мають важливе значенн¤ дл¤ прогнозуванн¤ соц≥альноњ напруженост≥ в сусп≥льств≥, результат≥в вибор≥в тощо.

—татистичн≥ характеристики б≥дност≥

Ќайуживан≥шими статистичними характеристиками б≥дност≥ Ї њњ р≥вень ≥ глибина.

–≥вень б≥дност≥ (–) -- це питома вага с≥мей, чий р≥вень споживанн¤ (доход≥в) нижчий за визначену межу б≥дност≥:

– =

де 2 -- к≥льк≥сть с≥мей, ¤к≥ визнаютьс¤ б≥дними зг≥дно з одним ≥з критер≥њв; п -- загальна чисельн≥сть с≥мей.

«а даними ƒержкомстату ”крањни у 2001 р. р≥вень б≥дност≥ в ”крањн≥ становив 26,7 %, ¤кщо за њњ межу вз¤ти 75 % мед≥анного р≥вн¤ сукупних витрат.

ѕоказник р≥вн¤ б≥дност≥ в≥дбиваЇ поширен≥сть б≥дност≥, але не даЇ ≥нформац≥њ про ступ≥нь зубож≥нн¤ певних груп населенн¤. јдже вони можуть або жити у злидн¤х, або, навпаки, њхн≥ доходи наближатимутьс¤ до меж≥ б≥дност≥. ƒл¤ визначенн¤ розб≥жност≥ м≥ж доходами б≥дних ≥ межею б≥дност≥ застосовують такий показник, ¤к глибина б≥дност≥ (Ќ):

Ќ =

де 7, -- межа б≥дност≥; ”.-- доходи с≥мей, ¤к≥ визнан≥ б≥дними.

У—оц≥альне дноФ населенн¤

Ќе можливо описувати тему б≥дност≥ ≥ не зачепити при цьому нижч≥ шари сусп≥льства. ¬ид≥ленн¤ груп населенн¤ в "соц≥альне дно", ¤к специф≥чний шар, безсумн≥вно, носить умовний характер. ќднак ц≥ групи мають под≥бн≥ риси: це люди, в основн≥й своњй мас≥ в≥дкинут≥ сусп≥льством, позбавлен≥ соц≥альних ресурс≥в, ст≥йких зв'¤зк≥в, що втратили елементарн≥ соц≥альн≥ навички ≥ дом≥нантн≥ ц≥нност≥ соц≥уму. ” той же час злиденн≥, бомж≥, безпритульн≥ д≥ти, вуличн≥ пов≥њ - кожна з груп волод≥Ї ≥ своњми особливост¤ми; але м≥ж ними немаЇ твердих границь: бомж може бути жебраком, а безпритульник бомжем. ѕроте, зазначен≥ групи мають своњ головн≥ ознаки, специф≥ку формуванн¤ ≥ соц≥ально-демограф≥чних особливостей, що дозвол¤Ї њх ≥дентиф≥кувати.

ќсновна ознака групи "злиденн≥" - просити милостиню в зв'¤зку з утратою доходу чи його катастроф≥чним пад≥нн¤м при в≥дсутност≥ допомоги з ¤коњ-небудь сторони (сусп≥льства чи близьких людей) ≥ неможлив≥стю заробити њх трудовим шл¤хом.

Ѕомж≥ - це фактично абрев≥атура визначенн¤ людини "без визначеного м≥сц¤ проживанн¤". ќчевидно, що в≥дсутн≥сть "даху" над головою ≥ Ї головна характеристика даноњ групи. Ѕомжами стають у результат≥ зв≥льненн¤ з м≥сць позбавленн¤ вол≥, с≥мейного конфл≥кту ≥ в≥дходу з будинку, ¤к насл≥док неправом≥рних угод з житлом, а також унасл≥док змушеноњ м≥грац≥њ (б≥женц≥). ƒв≥ третини бомж≥в живуть на вокзалах, у п≥двалах, на горищах будинк≥в ≥ "де прийдетьс¤". Ќовий фактор утрати власного житла сьогодн≥ зв'¤заний з невдалим веденн¤м б≥знесу, коли кредитор насильно висел¤Ї боржника без ус¤ких р≥шень правових орган≥в.

” третю групу вход¤ть т≥льки д≥ти у в≥ц≥ в≥д 6 до 17 рок≥в. ÷е њњ основна ознака. ≤снуЇ два джерела формуванн¤ ц≥Їњ групи. ѕерший - д≥ти т≥кають (≥дуть) з будинку в результат≥ конфл≥кту чи важких с≥мейних умов (алкогол≥зм батьк≥в, насильство); другий - утрата батьк≥в (смерть, в'¤зниц¤) чи фактичне в≥дмовленн¤ батьк≥в в≥д д≥тей. Ѕезпритульн≥ д≥ти можуть проживати у своњх квартирах, але також вести спос≥б житт¤ бомж≥в, ¤кщо вони залишаютьс¤ на самот≥.

ќстанн¤ група - вуличн≥ пов≥њ - в≥др≥зн¤Їтьс¤ характером своЇњ д≥¤льност≥. “ри чверт≥ з них мають житло, ≥нш≥ повод¤тьс¤ ¤к бомж≥. ѓхн≥й м≥н≥мальний в≥к складаЇ 14 рок≥в, що фактично св≥дчить про дит¤чу проституц≥ю. јлкогол≥зм, наркоман≥¤, крим≥нальна д≥¤льн≥сть стають або причинами, що викликають скочуванн¤ на "дно", або поб≥чними ознаками стосовно визначального фактора.

јнал≥з даних показуЇ, що соц≥альне дно маЇ переважно "чолов≥че обличч¤", серед них - дв≥ третини чолов≥ки й одна третина -- ж≥нки. —еред бездомних майже 90% чолов≥ки; три чверт≥ з них - люди у в≥ц≥ в≥д 20 до 50 рок≥в. —ередн≥й в≥к жебрак≥в ≥ бомж≥в наближаЇтьс¤ до 45 рок≥в; у безпритульник≥в в≥н дор≥внюЇ 10 рокам, у пов≥й - 28 рокам. ћ≥н≥мальний в≥к жебрак≥в - 12 рок≥в, а пов≥й - 14; беспризорн≥ - 6 рок≥в.

Ѕ≥льш≥сть жебрак≥в ≥ бомж≥в мають середню ≥ середню фахову осв≥ту; у той же час 6% одержали вищу осв≥ту; њњ мають також бомж≥ ≥ пов≥њ.

Ќайважлив≥шою причиною, здатною привести людей на соц≥альне дно, Ї втрата роботи, що означаЇ соц≥альну трагед≥ю. ѕод≥бна позиц≥¤ визначаЇ ≥ в≥дверто обвинувальн≥ оц≥нки д≥¤льност≥ ”р¤ду ≥ ѕрезидента. ” масов≥й св≥домост≥ економ≥чн≥ реформи зв'¤зуютьс¤ ≥з соц≥альною деградац≥Їю, з масовим зубож≥нн¤м, з життЇвими позбавленн¤ми, менш значимими сприймаютьс¤ вплив крим≥нального св≥ту ≥ змушене переселенн¤ (б≥женц≥), що народжуЇ б≥женц≥в.

ѕо оц≥нкам експерт≥в у числ≥ груп ризику потрапити на соц≥альне дно ви¤вл¤ютьс¤: самотн≥ люди похилого в≥ку (шанси потрапити на дно дор≥внюють 72%), пенс≥онери (61%), ≥нвал≥ди (63%), багатод≥тн≥ родини (54%), безроб≥тн≥ (53%), матер≥-одиночки (49%), б≥женц≥ (44%), переселенц≥ (31%). Ќавпроти, у них немаЇ шанс≥в дл¤ руху нагору по соц≥альним сходам. “акими шансами волод≥ють лише т≥, хто вже зайн¤в визначен≥ соц≥альн≥ позиц≥њ в сусп≥льств≥.

—ьогодн≥ погроза зубож≥нн¤ нависла над ц≥лком заможними соц≥ально-профес≥йними шарами населенн¤. —оц≥альне дно готове поглинути ≥ вже поглинаЇ сел¤н, низько квал≥ф≥кованих роб≥тник≥в, ≥нженерно-техн≥чних прац≥вник≥в, учител≥в, творчу ≥нтел≥генц≥ю, учених. ” сусп≥льств≥ д≥Ї ефективний механ≥зм усмоктуванн¤ людини на дно. √оловними елементами цього механ≥зму Ї економ≥чн≥ реформи у тому вигл¤д≥, у ¤кому вони провод¤тьс¤ сьогодн≥, крим≥нальний св≥т ≥ нездатна захистити своњх громад¤н держава. «розум≥ло, що соц≥альне дно (у дуже обмежених розм≥рах) ≥снувало ≥ ран≥ш. ќднак реформи сильно зб≥льшили процеси спадноњ моб≥льност≥. ≤ тепер значно складн≥ше вибратис¤ ≥з соц≥альноњ ¤ми.

Ѕ≥дн≥сть в ”крањн≥

ќсоблив≥сть б≥дност≥ в ”крањн≥, ¤к ≥ в ≥нших крањнах з перех≥дною економ≥кою, пол¤гаЇ у значному скороченн≥ доходу б≥льшост≥ населенн¤, ¤ке при цьому збер≥гаЇ в≥дносно високий соц≥альний статус (р≥вень осв≥ти, квал≥ф≥кац≥њ, соц≥альн≥ зв'¤зки). «убож≥нн¤ значноњ частини населенн¤ в≥дбуваЇтьс¤ за значного майнового розшаруванн¤ й по¤ви нечисленних, але справд≥ багатих прошарк≥в. –еальний стан доход≥в населенн¤ дуже важко п≥ддаЇтьс¤ статистичн≥й оц≥нц≥ через на¤вн≥сть значного обс¤гу неформальних джерел доходу. 0бстеженн¤ домашн≥х господарств у першому п≥вр≥чч≥ 1999 р. за структурним критер≥Їм (питома вага витрат на харчуванн¤ перевищуЇ 60 % сукупних витрат) ви¤вило р≥вень б≥дност≥ 66,4 %. якщо за межу б≥дност≥ брати оф≥ц≥йно визнану межу малозабезпеченост≥, то р≥вень б≥дност≥ (за середньодушовими доходами нижче ц≥Їњ меж≥) становив би 28,7 %. «а абсолютний критер≥й беруть також енергетичну ц≥нн≥сть добового рац≥ону харчуванн¤ менше 2100  кал. «г≥дно з цим критер≥Їм р≥вень б≥дност≥ становить 29,6 %. Ќаближений до цього й р≥вень б≥дност≥, визначений за в≥дносним критер≥Їм 75 % мед≥анного р≥вн¤ сукупних середньодушових витрат - 26,3 %.

Ќа цьому тл≥ надто високою вигл¤даЇ оц≥нка р≥вн¤ б≥дност≥ за суб'Їктивним критер≥Їм. ќбстеженн¤ св≥дчать, що б≥дними себе вважають приблизно 90 % населенн¤ крањни. ‘еномен цього пол¤гаЇ в тому, що люди пор≥внюють св≥й нин≥шн≥й матер≥альний стан не у простор≥ (≥з станом ≥нших людей), а в час≥, тобто з≥ своњм станом до економ≥чноњ кризи.

«а складом серед б≥дних найб≥льше с≥мей з д≥тьми (у тому числ≥ багатод≥тних) - 43,4 % загальноњ к≥лькост≥ б≥дних домогосподарств, с≥мей пенс≥онер≥в - 29,1 % ≥ с≥мей без утриманц≥в -- 27,6 %.

ќтож до особливостей проблем б≥дност≥ в ”крањн≥ можна в≥днести так≥:

1. Ѕ≥дн≥сть не виникла разом ≥з становленн¤м украњнськоњ держа-ви. ¬она ≥снувала ≥ в —–—–. Ѕ≥дн≥сть взагал≥ Ї неминучою, нав≥ть у дуже багатому сусп≥льств≥. «а оц≥нками фах≥вц≥в ≤нституту народонаселенн¤ ≥ соц≥альних проблем јЌ —–—–, у 1990 р. нижче меж≥ малозабезпеченост≥ жило 20-25 % населенн¤ крањни. Ќа думку м≥жнарод-них експерт≥в, в ”крањн≥ в цей час до б≥дних можна було в≥днести близько 11 % населенн¤. јле оск≥льки б≥дн≥сть Ї результатом соц≥альноњ нер≥вност≥, це ¤вище завжди камуфлювалось. «аконодавство ”к-рањни вживаЇ терм≥н "малозабезпечен≥сть", показник "б≥дн≥сть", почав вживатись лише наприк≥нц≥ 2002 року.

2. «б≥дн≥нн¤ широких верств населенн¤ виникло одночасно з по¤вою багатих прошарк≥в, заможн≥сть ¤ких пов'¤зана з неправедними джерелами ≥ ¤ким не притаманне благод≥йництво.

3. Ѕ≥дними стали люди, ¤к≥ чесно працювали ≥ працюють у держав≥, жили за њњ законами.

4. ≤снуюче в ”крањн≥ ¤вище б≥дност≥ зайн¤того населенн¤ Ї насл≥дком порушень у систем≥ оплати прац≥ та формуванн≥ ринку робочоњ сили.

¬исновки

ѕроцес соц≥альноњ диференц≥ац≥њ стр≥мко наростаЇ: багат≥ робл¤тьс¤ ще багатше, а б≥дн≥ - б≥дн≥ше. ” результат≥ формуютьс¤ два мири, дв≥ ”крањни, з≥ своњми соц≥окультурними ц≥нност¤ми, способами житт¤ й образами поводженн¤: мир найбагатшого й заможного стану й мир найб≥дн≥ших, оф≥ц≥йно називаних невдахами. –адикально в≥др≥зн¤ютьс¤ в представник≥в р≥зних майнових шар≥в вс≥ життЇв≥ перспективи - в≥д соц≥ального росту й службового становища до взаЇмин у родин≥ й ≥нтересу до роботи. ¬трата соц≥альних життЇвих ор≥Їнтир≥в дуже сильно пов'¤зана з р≥внем доход≥в ≥ ¤к≥стю житт¤.

ѕроблема пошуку м≥сц¤ в житт≥ ≥стотно впливаЇ на соц≥альне самопочутт¤ й на характер соц≥ального оптим≥зму. якщо б≥льш≥сть багатих дивитьс¤ в майбутнЇ з над≥Їю або принаймн≥ спок≥йно, то представники б≥дних не чекають в≥д житт¤ н≥чого гарного; дл¤ њхнього св≥тов≥дчуванн¤ характерн≥ песим≥зм ≥ розпач. 83% незаможних украњнц≥в ≥ 80% б≥дних пост≥йно в≥дчувають почутт¤ тривоги.

Ќадана проблема формуЇ серйозну погрозу соц≥альноњ безпеки, зач≥паючи не окрему людину, а сусп≥льство в ц≥лому.

Ѕагато крањн ефективно боретьс¤ з б≥дн≥стю. ƒл¤ боротьби з б≥дн≥стю у молодих, хоча вона ≥ Ї тимчасовим ¤вищем, у багатьох крањнах ≥снують гранти на навчанн¤ й допомога на д≥тей молодим родинам, а дл¤ старших в≥ком - доплати до пенс≥њ, ¤кщо њњ розм≥р ≥ доход пенс≥онера забезпечують лише низький р≥вень добробуту. Ѕудь-¤кий ур¤д, виход¤чи ≥з програми своЇњ д≥¤льност≥, повинен вибирати м≥ж масштабами програми по перерозпод≥лу доход≥в дл¤ боротьби з б≥дн≥стю й програмами по стимулюванню трудовоњ д≥¤льност≥ й економ≥њ витрат бюджетних засоб≥в.

ƒл¤ викор≥нюванн¤ вбогост≥ й зменшенн¤ масштаб≥в б≥дност≥ м≥жнародним сп≥втовариством було запропоновано в середин≥ 1990-х рр. нац≥ональним ур¤дам:

Ј розробити комплексн≥ стратег≥њ;

Ј пол≥пшити дл¤ б≥дних громад (соц≥альних груп) доступ до виробничих ресурс≥в ≥ ≥нфраструктури;

Ј прагнути до задоволенн¤ основних потреб людини у вс≥х верствах населенн¤;

Ј зм≥цнювати й розширювати законодавство дл¤ посиленн¤ соц≥ального захисту й зменшенн¤ уразливост≥ певних категор≥й людей;

” загальн≥й постановц≥ вс≥ ц≥ питанн¤ мають безпосереднЇ в≥дношенн¤ до стратег≥чного курсу украњнського ”р¤ду. ”р¤д декларував, необх≥дн≥сть створенн¤ в нов≥й ”крањн≥, держави ≥з соц≥ально ор≥Їнтованою економ≥кою. ” так≥й держав≥ в центр розвитку ставитьс¤, зрозум≥ло, людина, р≥шенн¤ њњ проблем при пост≥йному рост≥ р≥вн¤ й пол≥пшенн≥ ¤кост≥ житт¤, безумовному дотриманн≥ прав кожноњ особистост≥, а дос¤гненн¤ ц≥лей соц≥ального розвитку не Ї вторинним стосовно ц≥л¤м економ≥чного розвитку.

Ќам Ї ще над ч≥м працювати. Ѕо не дивл¤чись на те, що крањна розвиваЇтьс¤, б≥льш≥сть людей не можуть зараз в≥дпов≥сти, чого вони все ж таки оч≥кують в≥д завтрашнього дн¤. „и зможемо ми спок≥йно навчатис¤, робити та народжувати д≥тей у наш≥й ”крањн≥, не турбуючись за њхнЇ майбутнЇ.

—писок використаноњ л≥тератури

1. ¬.ј. —курат≥вський, ќ.ћ. ѕал≥й. ќснови соц≥альноњ пол≥тики: Ќавч. пос≥б. -  .: ћј”ѕ, 2002. -- 200 с.

2. Ќ.ѕ. Ѕорецька. —оц≥альний захист населенн¤ на сучасному етап≥: стан ≥ проблеми ƒонецьк, 2001

3. ¬. ћандибура. –≥вень житт¤ населенн¤ ”крањни та проблеми реформуванн¤ механ≥зм≥в його регулюванн¤  ., 1998

4. ѕетюх ¬. ћ. –инок прац≥: Ќавч. пос≥б. --  ., 1999