ѕЋјЌ

1. ¬ступ
2. «агальн≥ тенденц≥њ та проблеми на ринку прац≥ в ”крањн≥
«ареЇстрований ринок прац≥
—≥льське безроб≥тт¤
∆≥ноче безроб≥тт¤
–озпод≥л безроб≥тних за осв≥тою
¬≥ковий розпод≥л безроб≥тних
–озпод≥л безроб≥тних за причинами безроб≥тт¤
“ривал≥сть безроб≥тт¤
–ег≥ональн≥ особливост≥ безроб≥тт¤
—труктура ваканс≥й
3. ѕол≥тика спри¤нн¤ зайн¤тост≥ в ”крањн≥
ѕитанн¤ ф≥нансуванн¤ заход≥в пол≥тики зайн¤тост≥
ѕасивн≥ заходи пол≥тики зайн¤тост≥
јктивн≥ заходи пол≥тики зайн¤тост≥
Ѕрокерськ≥ послуги
—при¤нн¤ моб≥льност≥ робочоњ сили
—творенн¤ нових робочих м≥сць
ѕроблеми безроб≥тт¤ та соц≥альний захист окремих категор≥й громад¤н
 атегор≥њ ≥нвал≥д≥в
 атегор≥њ громад¤н, ¤к≥ потребують соц≥ального захисту
 атегор≥њ громад¤н передпенс≥йного в≥ку
4. ¬» ќ–»—“јЌј Ћ≤“≈–ј“”–ј

1. ¬ступ

« самого початку перех≥дного пер≥оду ц≥ крањни встановили так≥ норми, ¤к м≥н≥мальна зароб≥тна платн¤ та робочий час, запровадили заходи соц≥ального захисту найменш захищених верств населенн¤ на ринку прац≥, встановили правила дл¤ трудових контракт≥в, та запровадили систему допомоги по безроб≥ттю. ќдночасно ≥з використанн¤м пасивних заход≥в, спр¤мованих на матер≥альну п≥дтримку безроб≥тних, ур¤ди ввели у д≥ю р≥зноман≥тн≥ активн≥ заходи пол≥тики зайн¤тост≥ (наприклад, заходи з профес≥йноњ п≥дготовки та переп≥дготовки, тимчасов≥ громадськ≥ роботи, заходи дл¤ стимулюванн¤ самозайн¤тост≥, дотац≥њ дл¤ створенн¤ робочих м≥сць в приватному сектор≥), посилаючись на багатор≥чний досв≥д використанн¤ цих заход≥в у розвинених крањнах. ѕрактикою доведено, ¤кщо заходи активноњ пол≥тики ретельно спланован≥, добре орган≥зован≥, а за њх впровадженн¤м зд≥йснено ефективний нагл¤д, вони можуть допомогти безроб≥тним у пошуку п≥дход¤щоњ роботи, п≥двищити продуктивн≥сть прац≥, призвод¤чи до покращенн¤ функц≥онуванн¤ ринку прац≥.

ѕроте питанн¤ про те, чи варто використовувати заходи, створен≥ ≥ розповсюджен≥ у крањнах ≥з розвиненою економ≥кою, у крањнах з перех≥дною економ≥кою, в ¤ких в≥дбуваютьс¤ кардинальн≥ структурн≥ зм≥ни (в тому числ≥ в ”крањн≥), залишаЇтьс¤ в≥дкритим.

ѕро що на даному етап≥ можна сказати однозначно, так це про те, що поки що у крањнах з перех≥дною економ≥кою заходи активноњ пол≥тики зайн¤тост≥ можуть мати лише незначний, не≥стотний вплив на зростанн¤ зайн¤тост≥ та скороченн¤ безроб≥тт¤. ќск≥льки в умовах обмежених бюджетних ресурс≥в та ≥снуванн≥ багатьох ≥нших завдань, ¤к≥ претендують на ц≥ ресурси, ур¤ди крањн —х≥дноњ ™вропи та —Ќƒ все ж витрачають кошти на заходи активноњ пол≥тики, питанн¤ про ефективн≥сть цих заход≥в стаЇ дедал≥ актуальн≥шим. якщо заходи активноњ пол≥тики не Ї ефективними, тобто не призвод¤ть до покращенн¤ функц≥онуванн¤ ринку прац≥ та скороченн¤ безроб≥тт¤, то витрати на них можна вважати марними, що маЇ слугувати сигналом дл¤ в≥дпов≥дних ур¤дових структур.

¬ дан≥й робот≥ розгл¤нуто основн≥ тенденц≥њ та законом≥рност≥, що спостер≥гались на ринку прац≥ в ”крањн≥ за останн≥ роки, розгл¤нуто заходи пол≥тики зайн¤тост≥, що застосовуютьс¤ в наш≥й крањн≥. –обота завершуЇтьс¤ висновками та рекомендац≥¤ми.

2. «агальн≥ тенденц≥њ та проблеми на ринку прац≥ в ”крањн≥

 Ќа граф≥ку 1 зображено р≥вень безроб≥тт¤ в пер≥од трансформац≥њ в перех≥дних економ≥ках. ƒл¤ кожного з пер≥од≥в розгл¤нуто р≥вень безроб≥тт¤, зареЇстрований ƒержавною службою зайн¤тост≥ (ƒ—«) та р≥вень безроб≥тт¤ за даними виб≥ркових обстежень робочоњ сили (¬ќ–—). ¬исоке безроб≥тт¤ при трансформац≥њ економ≥ки може бути в≥дкладене в час≥, але уникнути його не можливо. Ќасл≥дками такого в≥дкладенн¤ можуть стати затримки з реструктуризац≥Їю економ≥ки.

ƒва основн≥ елементи витрат на захист безроб≥тних це коеф≥ц≥Їнт зам≥щенн¤ (в≥дношенн¤ середньоњ допомоги по безроб≥ттю до середньоњ зарплатн≥) та ≥ндекс покритт¤ (в≥дношенн¤ тих безроб≥тних, що отримують допомогу до ус≥х безроб≥тних), виражений ¤к частка безроб≥тних, що одержують допомогу до ус≥х зареЇстрованих безроб≥тних. ѕерший елемент в≥дображаЇ в≥дносну варт≥сть допомоги, а другий - њњ на¤вн≥сть. ƒобуток цих двох показник≥в, виражений в процентах Ї ≥ндексом щедрост≥.

—еред ус≥х крањн, що розгл¤даютьс¤, в ”крањн≥ спостер≥гаЇтьс¤ найб≥льша р≥зниц¤ м≥ж оф≥ц≥йними даними та даними обстеженн¤. ÷е може бути пов'¤зане з пол≥тикою ур¤ду, що перешкоджаЇ реструктуризац≥њ економ≥ки та вив≥льненню робочоњ сили. Ќаприклад, великий розм≥р вих≥дноњ допомоги (три м≥с¤чн≥ зароб≥тних плат прац≥вника), ¤ку роботодавець повинен сплатити при вив≥льнен≥, умова збереженн¤ проф≥лю п≥дприЇмства прот¤гом де¤кого часу п≥сл¤ приватизац≥њ, та ≥нше. ¬ таких умовах, не маючи реальноњ можливост≥ дл¤ зв≥льнень, працедавц≥ вдавались до ≥нших заход≥в: не виплата зароб≥тноњ платн≥, прац¤ в режим≥ неповного робочого дн¤ (тижн¤), неоплачуван≥ в≥дпустки, що, фактично, Ї прихованим безроб≥тт¤м. “аке приховане безроб≥тт¤ не реЇструЇтьс¤ в ƒ—«, але враховуЇтьс¤ при опитуванн¤х робочоњ сили. 

«агалом, в б≥льшост≥ ≥з крањн, представлених на граф≥ку 1, дан≥ обстежень значно вищ≥, н≥ж оф≥ц≥йн≥, що в≥дображаЇ небажанн¤ людей реЇструватис¤ в ƒ—« та р≥вень прихованого безроб≥тт¤, пов'¤заного з вимушеною неповною зайн¤т≥стю (що справедливо дл¤ ”крањни). як видно ≥з граф≥ка 2, в ”крањн≥, система виплат по безроб≥ттю Ї в≥дносно щедрою. ќднак через проблеми ≥з вив≥льненн¤м робочоњ сили, про що зазначалос¤ вище, р≥вень оф≥ц≥йного безроб≥тт¤ не перевищив р≥вень, що визначений з опитувань, ¤к це було в ≥нших крањнах з високим ≥ндексом щедрост≥.

«ареЇстрований ринок прац≥

Ќа √раф≥ку 3 показана динам≥ка чисельност≥ ос≥б, зареЇстрованих у служб≥ зайн¤тост≥ ”крањни прот¤гом кварталу, к≥лькост≥ на¤вних ваканс≥й наприк≥нц≥ кварталу та чисельност≥ ос≥б, працевлаштованих службою зайн¤тост≥ прот¤гом кварталу у 1996-2001рр. Ќеважко побачити, що незначна к≥льк≥сть ваканс≥й в центрах зайн¤тост≥ не може задовольнити потреби нав≥ть тих ос≥б, ¤к≥ т≥льки що зареЇструвались, не говор¤чи вже про вс≥х безроб≥тних наприк≥нц≥ пер≥оду.

 ≥льк≥сть працевлаштованих безроб≥тних складаЇ в≥д 11% до 55% в≥д к≥лькост≥ ос≥б, зареЇстрованих прот¤гом кварталу, в≥д 4.5% до 9% в≥д загальноњ чисельност≥ безроб≥тних та приблизно 30% в≥д загального в≥дтоку з безроб≥тт¤. „ерез незначну к≥льк≥сть працевлаштувань (фактично перетоку громад¤н ≥з безроб≥тт¤ до пост≥йноњ роботи) пор¤д з розповсюдженим довгостроковим безроб≥тт¤м багато людей втрачають будь-¤ку над≥ю знайти п≥дход¤щу пост≥йну роботу з прийн¤тним р≥внем винагороди (зарплати) та зн≥маютьс¤ з обл≥ку центр≥в зайн¤тост≥, часто взагал≥ виход¤чи з оф≥ц≥йного ринку прац≥.

 ўо ж стосуЇтьс¤ сезонноњ динам≥ки основних зм≥нних на ринку прац≥, можна зазначити, що найменше напруженн¤ на зареЇстрованому ринку прац≥ спостер≥гаЇтьс¤ у другому квартал≥, а найб≥льше - у четвертому. ÷ей факт може по¤снюватись важлив≥стю сезонних роб≥т у с≥льському господарств≥, сфер≥ туризму та в≥дпочинку, та значним притоком у лави безроб≥тних випускник≥в шк≥л та ≥нших навчальних заклад≥в. 

—≥льське безроб≥тт¤

–≥вень безроб≥тт¤ в с≥льськ≥й м≥сцевост≥ традиц≥йно був нижчим н≥ж в м≥ст≥ до 2000р. (див. граф≥к 4).

ќднак в 2000р. р≥вень безроб≥тт¤ в с≥льськ≥й м≥сцевост≥ перевищив середнЇ значенн¤ по ”крањн≥. ÷е було зумовлено, в першу чергу, реформуванн¤м аграрного сектора: в ц≥лому по крањн≥ в цьому роц≥ вив≥льненн¤ зросло на 6%, а в с≥льському господарств≥ - б≥льше н≥ж в 3 рази. Ќезважаючи на це, лише 12-17% незайн¤тих громад¤н проживаЇ на сел≥.

∆≥ноче безроб≥тт¤

ўодо сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж к≥льк≥стю безроб≥тних ж≥нок та чолов≥к≥в, то дан≥ обстеженн¤ та дан≥ ƒ—« р≥зн¤тьс¤ (граф≥к 5).

«а ≥нформац≥Їю ƒ—« частка ж≥нок с¤гаЇ б≥льше 60% (найб≥льший показник серед ус≥х розгл¤нутих крањн), хоча ≥ зменшилас¤ пор≥вн¤но з 1995р. ƒан≥ обстеженн¤ показують, що безроб≥тних ж≥нок в ”крањн≥ трохи менше, н≥ж чолов≥к≥в. «а даними обстеженн¤ р≥вень безроб≥тт¤ серед ж≥нок в ”крањн≥ трохи нижчий, н≥ж дл¤ чолов≥к≥в. —итуац≥¤ Ї пр¤мо протилежною, ¤кщо брати до уваги зареЇстроване безроб≥тт¤. ÷¤ р≥зниц¤ може бути по¤снена тим фактом, що в ”крањн≥, на в≥дм≥ну в≥д ≥нших перех≥дних економ≥к, ≥снують заходи активноњ пол≥тики зайн¤тост≥, нац≥лен≥ на працевлаштуванн¤ ж≥нок, ¤к≥ мають д≥тей до 6 рок≥в чи д≥тей ≥нвал≥д≥в. ÷е заохочуЇ безроб≥тних ж≥нок в ”крањн≥ звертатис¤ до ƒ—« част≥ше, н≥ж безроб≥тн≥ чолов≥ки.

–озпод≥л безроб≥тних за осв≥тою

 ¬ ”крањн≥, ¤к ≥ в ≥нших перех≥дних економ≥ках, (за виключенн¤м „еськоњ –еспубл≥ки) при зростанн≥ р≥вн¤ осв≥ти частка безроб≥тних чолов≥к≥в зменшуЇтьс¤ (див. таблицю 2). —труктура безроб≥тних за осв≥тою в ”крањн≥ дещо в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д ≥нших перех≥дних економ≥к: в ”крањн≥ дуже великий в≥дсоток безроб≥тних з вищою осв≥тою (32%). ќднак, в ”крањн≥ спостер≥гаЇтьс¤ традиц≥йно високий р≥вень осв≥ти серед дорослого населенн¤ (граф≥к 6Ѕ), що спонукаЇ схожий осв≥тн≥й розпод≥л ≥ безроб≥тних (хоча розпод≥л за осв≥тою серед безроб≥тних в ”крањн≥ дещо зм≥щений в б≥к низького р≥вн¤ осв≥ти (див. граф≥к 6Ѕ та граф≥к 6ј).

 ¬исока частка безроб≥тних з вищою осв≥тою в ”крањн≥ суттЇво впливаЇ на можлив≥сть знайти Уп≥дход¤щуФ роботу дл¤ безроб≥тних, а, отже, ≥ на оц≥нку ефективност≥ роботи ƒ—«. –азом з тим, оск≥льки в крањн≥ ≥снуЇ велика к≥льк≥сть безроб≥тних з вищою осв≥тою, то виникаЇ питанн¤ про рац≥ональн≥сть державноњ пол≥тика щодо ф≥нансуванн¤ навчанн¤ такоњ великоњ к≥лькост≥ студент≥в та правильност≥ розпод≥лу к≥лькост≥ м≥сць дл¤ р≥зних спец≥альностей у систем≥ вищоњ осв≥ти.

Ќа дизагрегованому р≥вн≥ (граф≥к 6Ѕ) видно, що велика частка (31%) безроб≥тних маЇ профес≥йно-техн≥чну осв≥ту. ÷е пов'¤зано з системою осв≥ти колишнього –ад¤нського —оюзу, коли профес≥йно-техн≥чн≥ училища були т≥сно пов'¤зан≥ з конкретним п≥дприЇмством або галуззю. ¬≥дтак, училища надавали дуже вузьку спец≥ал≥зац≥ю, ¤ка ви¤вилась непридатною (або малопридатною) в нових умовах.

“аблиц¤ 2. –озпод≥л безроб≥тних за осв≥тою, 1999р.

¬≥ковий розпод≥л безроб≥тних

ѕопри загальний низький р≥вень зареЇстрованого безроб≥тт¤ (граф≥к 1), безроб≥тт¤ серед молод≥ (¤к зареЇстроване ƒ—« (граф≥к 7ј), так ≥ з опитувань (граф≥к 7Ѕ)) в ”крањн≥ дуже велике. ѕри цьому частка безроб≥тних чолов≥к≥в у в≥ц≥ 20-30 рок≥в перевищуЇ частку ж≥нок (граф≥к 7ј).

–озпод≥л безроб≥тних за причинами безроб≥тт¤

—труктура незайн¤тих громад¤н за причинами незайн¤тост≥ була схожою впродовж 1998 - 2000 рр. (див. граф≥к 8). Ќайпоширен≥шою причиною безроб≥тт¤ було зв≥льненн¤ за власним бажанн¤м: в 2000 р. зв≥льнен≥ за власним бажанн¤м становили 31% ус≥х безроб≥тних, вив≥льнен≥ прац≥вники - 15%, випускники заклад≥в осв≥ти - 6%. 25 % ус≥х незайн¤тих становили безроб≥тн≥, що перебували на обл≥ку б≥льше одного року (починаючи з 1998 р. ƒ—« не надаЇ ≥нформац≥ю щодо причин незайн¤тост≥ ц≥Їњ категор≥њ безроб≥тних).

÷¤ структура значно в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д ситуац≥њ в сус≥дн≥х крањнах. ÷¤ р≥зниц¤ по¤снюЇтьс¤, в першу чергу, в ”крањн≥ виникають труднощ≥ при вив≥льнен≥ прац≥вник≥в, в результат≥ чого прац≥вник≥в примушують зв≥льн¤тис¤ за власним бажанн¤м за допомогою вимушених в≥дпусток, заборгованостей ≥з зароб≥тноњ платн≥ та ≥н.

“ривал≥сть безроб≥тт¤

 Ќебезпечним сигналом Ї зб≥льшенн¤ ≥з року в р≥к довготривалого безроб≥тт¤ (граф≥к 9). ¬ 1996 роц≥ особи, що мають статус безроб≥тного б≥льше н≥ж 1 р≥к, становили 14% ус≥х безроб≥тних, що перебувало на обл≥ку у служб≥ зайн¤тост≥ прот¤гом року, а в 2000 р. - 39%. ÷¤ негативна тенденц≥¤ добре про≥люстрована на прав≥й панел≥ граф≥ка 9: частка безроб≥тних, що мали статус безроб≥тного б≥льше 3 рок≥в, в≥д 2 до 3 рок≥в, в≥д 1.5 до 2 рок≥в та в≥д 1 до 1.5 рок≥в, прот¤гом 1996-2000 рр. р≥зко зростала, а частка найменш довготривалого безроб≥тт¤ (до 1 м≥с¤ц¤, в≥д 1 до 2 м≥с¤ц≥в та в≥д 2 до 3 м≥с¤ц≥в), навпаки, р≥зко скорочувалась. “ак, в 2000 р. особи, що мали статус безроб≥тного в≥д одного до п≥втора року, були найб≥льшою групою безроб≥тних (18.3%), а т≥, що мали статус безроб≥тного до 1 м≥с¤ц¤, 1-2 м≥с¤ц≥ та 2-3 м≥с¤ц≥ - 5.5%, 6.3%, 6.2% в≥дпов≥дно.

–ег≥ональн≥ особливост≥ безроб≥тт¤

як насл≥док успадкованоњ в≥д –ад¤нського —оюзу пристраст≥ до великоњ концентрац≥њ виробництва на окремих державних п≥дприЇмствах, м≥ж рег≥онами в ”крањн≥ ≥снують суттЇв≥ в≥дм≥нност≥ в р≥вн¤х безроб≥тт¤. ™ багато локальних центр≥в зайн¤тост≥, ≥з зареЇстрованим безроб≥тт¤м у дек≥лька раз≥в вищим н≥ж в середньому по ”крањн≥. “ак, р≥зниц¤ м≥ж максимальним та м≥н≥мальним р≥внем безроб≥тт¤ в 2000р. в ”крањн≥ с¤гнула 19.4 в≥дс.пункти, що Ї дуже високим показником за м≥рками перех≥дних економ≥к ( 6.3 п.п. в „ех≥њ в 1997р., 12.8 - в —ловен≥њ, 18.6 - в ѕольщ≥ в 1998р.).

«деб≥льшого низький р≥вень безроб≥тт¤ т¤ж≥Ї до великих м≥ст таких ¤к  ињв, ќдеса або ’арк≥в, сх≥дних та п≥вденних рег≥он≥в з в≥дносно диверсиф≥кованою економ≥кою та добрими можливост¤ми дл¤ п≥дприЇмництва та економ≥чного розвитку. Ќа в≥дм≥ну в≥д них, с≥льськ≥ та моноструктурн≥ рег≥они з нерозвинутою ≥нфраструктурою та малим потенц≥алом дл¤ швидкоњ реструктуризац≥њ, що зосереджен≥, в основному, в зах≥дн≥й та п≥вн≥чн≥й частин≥ крањни, найб≥льше потерпають в≥д безроб≥тт¤.

ѕроблема значноњ нев≥дпов≥дност≥ у р≥вн¤х розвитку рег≥он≥в ”крањни посилюЇтьс¤ дуже низькою моб≥льн≥стю, обумовленою обмеженн¤ми по реЇстрац≥њ (насправд≥ це та ж рад¤нська система прописки п≥д новою назвою), великими ц≥нами на житло, погано розвинутою системою транспорту, що пост≥йно дорожчаЇ. ¬и¤вити розм≥ри такоњ нев≥дпов≥дност≥ можна за допомогою ≥ндексу (див. граф≥к 10).

≤ндекс нев≥дпов≥дност≥ показуЇ в ¤к≥й м≥р≥ дл¤ зниженн¤ безроб≥тт¤ вимагаЇтьс¤ перерозпод≥л трудових ресурс≥в м≥ж област¤ми. ≤ндекс Ќ¬ просто вим≥рюЇ асиметричн≥сть впливу безроб≥тт¤ у розр≥з≥ областей (граф≥к 10). ќск≥льки р≥вень безроб≥тт¤ сам по соб≥ даЇ ≥нформац≥ю т≥льки про пропозиц≥ю робочоњ сили, в≥н несе мало ≥нформац≥њ про несум≥сн≥сть м≥ж попитом та пропозиц≥Їю робочоњ сили. ≤ндекс Ќ¬' бере до уваги ¤к попит (ваканс≥њ) так ≥ пропозиц≥ю  (безроб≥тн≥) робочоњ сили.

як видно ≥з граф≥ка 10, ≥ндекс Ќ¬' вказуЇ на значно б≥льшу рег≥ональну нев≥дпов≥дн≥сть, н≥ж ≥ндекс Ќ¬. √овор¤чи буквально, в 2002 роц≥ 19.8 % безроб≥тт¤ можна було б позбутис¤, ¤кщо б вдосконалити моб≥льн≥сть робочоњ сили. «начне пад≥нн¤ цього ≥ндексу, що спостер≥гаЇтьс¤ в останн≥ роки, вказуЇ на зменшенн¤ рег≥ональних в≥дм≥нностей у розвитку ринку прац≥ в ”крањн≥.

—труктура ваканс≥й

 ” таблиц≥ 3 наведено структуру ваканс≥й, ≥нформац≥¤ про ¤к≥ подавалас¤ п≥дприЇмствами, установами та орган≥зац≥¤ми до центр≥в зайн¤тост≥ ”крањни, наприк≥нц≥ 1994 та 1997-2000рр. ћожна сказати, що прот¤гом останн≥х рок≥в Ї де¤к≥ позитивн≥ зрушенн¤ в зареЇстрованому попит≥ на працю. ¬ результат≥ запровадженн¤ нових форм сп≥вроб≥тництва центр≥в зайн¤тост≥ з роботодавц¤ми та вдосконаленн¤м системи управл≥нн¤ ≥нформац≥Їю про ваканс≥њ, њх к≥льк≥сть, прот¤гом останн≥х рок≥в, зростаЇ випереджаючими темпами: навантаженн¤ на одне в≥льне робоче м≥сце скоротилос¤ з 30 ос≥б у 1998 р. до 17 ос≥б у 2000 р.

’оча питома вага приватних п≥дприЇмств, ¤к≥ подають ≥нформац≥ю про в≥льн≥ робоч≥ м≥сц¤ до центр≥в зайн¤тост≥, трохи зростаЇ, це в≥дбуваЇтьс¤ дуже пов≥льно пор≥вн¤но ≥з розвитком приватного сектору. ÷ей факт можна по¤снити тим, що приватн≥ п≥дприЇмства в≥ддають перевагу пошуку найквал≥ф≥кован≥ших кадр≥в через приватн≥ агентства або безпосередньому в≥дбору кадр≥в без будь-¤коњ сторонньоњ допомоги.

 “аблиц¤ 3. —труктура ваканс≥й на п≥дприЇмствах за њх формою власност≥ та галуз¤ми економ≥ки, та за квал≥ф≥кац≥Їю (у % до загальноњ к≥лькост≥ ваканс≥й)

3. ѕол≥тика спри¤нн¤ зайн¤тост≥ в ”крањн≥

ѕитанн¤ ф≥нансуванн¤ заход≥в пол≥тики зайн¤тост≥

¬≥дпов≥дно до закон≥в ”крањни Уѕро загальнообов'¤зкове державне соц≥альне страхуванн¤ на випадок безроб≥тт¤Ф та Уѕро зайн¤т≥сть населенн¤Ф ф≥нансуванн¤ заход≥в спри¤нн¤ зайн¤тост≥ та соц≥ального захисту незайн¤того населенн¤ в ”крањн≥ з 2001 р. зд≥йснюЇтьс¤ в основному за рахунок кошт≥в ‘онду загальнообов'¤зкового державного соц≥ального страхуванн¤ ”крањни на випадок безроб≥тт¤, ¤кий Ї правонаступником ƒержавного фонду зайн¤тост≥. ‘онд загальнообов'¤зкового державного соц≥ального страхуванн¤ на випадок безроб≥тт¤ Ї ц≥льовим централ≥зованим страховим фондом та, на в≥дм≥ну в≥д свого попередника, не Ї складовою частиною ƒержавного бюджету ”крањни. ќсновними джерелами формуванн¤ кошт≥в фонду Ї страхов≥ внески роботодавц≥в та прац≥вник≥в (1.5% та 0.5% в≥д фонду зароб≥тноњ платн≥ в≥дпов≥дно), а також асигнуванн¤ державного бюджету, суми ф≥нансових санкц≥й та адм≥н≥стративних штраф≥в, ≥нш≥ надходженн¤ в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни.

” таблиц≥ 4 показана динам≥ка надходжень та витрат ƒержавного фонду спри¤нн¤ зайн¤тост≥ ”крањни у в≥дсотках до ¬¬ѕ, що даЇ змогу оц≥нити в≥дносн≥ розм≥ри витрат на активн≥ та пасивн≥ заходи у контекст≥ вс≥Їњ економ≥ки та пор≥вн¤ти њх з аналог≥чними показниками в ≥нших крањнах.

“аблиц¤ 4. «агальн≥ надходженн¤ та витрати з фонду зайн¤тост≥ у % до ¬¬ѕ, 1994-2001 рр.

ќстанн≥ роки характеризуютьс¤ б≥льш повним використанн¤м кошт≥в фонду зайн¤тост≥ та, ¤к насл≥док, б≥льш стаб≥льним ф≥нансуванн¤м заход≥в програм зайн¤тост≥ вс≥х р≥вн≥в, що дало можлив≥сть зб≥льшити обс¤ги охопленн¤ незайн¤того населенн¤ заходами активноњ пол≥тики та своЇчасно виплачувати допомогу по безроб≥ттю.

“аблиц¤ 5. ¬итрати на заходи пол≥тики зайн¤тост≥ в крањнах ќ≈—– та —х≥дноЇвропейських крањнах („еськ≥й –еспубл≥ц≥, ”горщин≥, ѕольщ≥) у 1997 та 2000 рр., у % до ¬¬ѕ

*—убсид≥њ роботодавц¤м в ”крањн≥ передбачен≥ законодавством, починаючи з 2001 р.

 якщо пор≥внювати загальн≥ витрати на заходи пол≥тики зайн¤тост≥ та на активн≥ заходи зокрема в ”крањн≥, крањнах ќрган≥зац≥њ економ≥чноњ сп≥впрац≥ та розвитку (ќ≈—–) та крањнах з перех≥дною економ≥кою (див. таблицю 5), варто зазначити, що в наш≥й крањн≥ вони ще дос≥ на низькому р≥вн≥.

¬ ”крањн≥ можна спостер≥гати залежн≥сть м≥ж витратами на пасивн≥ чи активн≥ заходи та р≥внем безроб≥тт¤: зростанн¤ в≥дкритого безроб≥тт¤ до 1999р. супроводжувалось стр≥мким зростанн¤м витрат на виплату допомоги по безроб≥ттю, але незначним зростанн¤м витрат на заходи активноњ пол≥тики (див. таблиц≥ 4 та 7). “ака динам≥ка Ї п≥дтвердженн¤м того, що зростанн¤ к≥лькост≥ зареЇстрованих безроб≥тних ос≥б вимагаЇ негайно б≥льше матер≥альних ресурс≥в дл¤ њх захисту в≥д негативних насл≥дк≥в безроб≥тт¤, ≥ таким чином, витрати на виплату допомоги по безроб≥ттю вит≥сн¤ють витрати на активн≥ заходи.

“аблиц¤ 7. ¬икористанн¤ кошт≥в державного фонду спри¤нн¤ зайн¤тост≥ у 1998-2000 рр.

¬≥дм≥нн≥сть м≥ж ”крањною та ≥ншими крањнами з перех≥дною економ≥кою -- крањнами ќ≈—– та крањнами колишнього –ад¤нського —оюзу -- в контекст≥ заход≥в пол≥тики зайн¤тост≥ пол¤гаЇ в тому, що в цих крањнах пор¤д з громадськими роботами та профнавчанн¤м активно використовуютьс¤ ≥нш≥ заходи, а саме спри¤нн¤ самозайн¤тост≥ та зайн¤тост≥ на основ≥ субсид≥й, а в ”крањн≥ њх почали активно впроваджувати лише з 2001р. як показують досл≥дженн¤ вчених, усп≥х цих заход≥в залежить ¤к в≥д загальноњ економ≥чноњ ситуац≥њ та б≥знесового кл≥мату в крањн≥, так ≥ в≥д доступност≥ навчанн¤ основам б≥знесу та менеджменту, р≥вн¤ ф≥нансовоњ п≥дтримки та наданн¤ б≥знес-консультац≥й, доступу до дешевих прим≥щень, вх≥дних матер≥ал≥в та устаткуванн¤, технолог≥чноњ п≥дтримки, допомоги у встановленн≥ д≥лових контакт≥в та у пошуку ринк≥в збуту.

“аким чином, анал≥з витрат на заходи спри¤нн¤ зайн¤тост≥ та соц≥ального захисту незайн¤того населенн¤ в ”крањн≥ та пор≥вн¤нн¤ з ≥ншими крањнами показуЇ, що, по-перше, в наш≥й крањн≥ вид≥л¤Їтьс¤ пор≥вн¤но незначна сума на њх ф≥нансуванн¤, особливо на ф≥нансуванн¤ активних заход≥в; по-друге, ¤к насл≥док, ц≥ заходи, в основному, обмежуютьс¤ виплатою допомоги по безроб≥ттю чи достроковоњ пенс≥њ, заходами профес≥йноњ ор≥Їнтац≥њ та працевлаштуванн¤, профес≥йноњ п≥дготовки та громадських роб≥т, а основн≥ ≥нструменти, ¤к≥ фактично мають спри¤ти рег≥ональн≥й реструктуризац≥њ та п≥двищенню зайн¤тост≥, залишаютьс¤ поза увагою; ≥ по-третЇ, дл¤ того, щоб нав≥ть м≥зерн≥ витрати на р≥зн≥ заходи не були марно витраченими, потр≥бно прид≥л¤ти б≥льше уваги ретельн≥й розробц≥ та в≥дпов≥дному дотриманню методолог≥њ цих заход≥в та њх оц≥нюванню щодо ефективност≥ в коротко та довгостроковому пер≥одах.

ѕасивн≥ заходи пол≥тики зайн¤тост≥

  омпенсац≥ю, пов'¤зану ≥з безроб≥тт¤м, ¤ку одержують громад¤ни ”крањни, умовно можна под≥лити на два види: допомога по безроб≥ттю та матер≥альна допомога.

ƒопомога по безроб≥ттю та терм≥н њњ виплати залежить в≥д к≥лькох фактор≥в, головними з ¤ких Ї причина безроб≥тт¤ та розм≥р зароб≥тноњ платн≥. “ак, вив≥льнен≥ прац≥вники ≥ прир≥вн¤н≥ до них категор≥њ громад¤н прот¤гом перших 5 м≥с¤ц≥в мають право на допомогу значно б≥льшого розм≥ру, н≥ж безроб≥тн≥, зареЇстрован≥ в ƒ—« на загальних п≥дставах. ќднак дл¤ ус≥х без вин¤тку безроб≥тних ц¤ допомога не може перевищувати середню зароб≥тну платню в економ≥ц≥ в≥дпов≥дного рег≥ону за попередн≥й м≥с¤ць та бути нижчою за м≥н≥мальну зароб≥тну платню, що накладаЇ суттЇв≥ обмеженн¤ на њњ д≥апазон, оск≥льки р≥зниц¤ м≥ж оф≥ц≥йною середньою ≥ м≥н≥мальною зарплатою не дуже велика.

” де¤ких випадках виплата допомоги по безроб≥ттю перериваЇтьс¤ строком до трьох м≥с¤ц≥в: при цьому цей строк зараховуЇтьс¤ до загального пер≥оду виплати допомоги. ѕричиною призупиненн¤ виплат може бути в≥дмова громад¤нина в≥д двох пропозиц≥й п≥дход¤щоњ роботи, приховуванн¤ в≥д ƒ—« в≥домостей про працевлаштуванн¤ на тимчасову роботу в пер≥од одержанн¤ допомоги, та ≥нше.

ћатер≥альна допомога надаЇтьс¤ безроб≥тному п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку виплати допомоги, ¤кщо середньом≥с¤чний сукупний доход на члена с≥м'њ не перевищуЇ неоподатковуваного м≥н≥муму доход≥в громад¤н. ћатер≥альна допомога не може перевищувати 75% м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ платн≥ ≥ виплачуЇтьс¤ прот¤гом наступних п≥вроку.  р≥м того, кожному з член≥в с≥м'њ, ¤к≥ перебувають на утриманн≥ безроб≥тного, а також громад¤нам, у ¤ких зак≥нчивс¤ строк виплати допомог по безроб≥ттю, подаЇтьс¤ одноразова матер≥альна допомога у розм≥р≥ 50 % установленоњ законодавством м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ платн≥.

“аблиц¤ 9. —туп≥нь соц≥ального захисту безроб≥тних

“аким чином, пор≥вн¤но з ≥ншими крањнами система допомоги по безроб≥ттю Ї б≥льш щедрою (див. додатково граф≥к 2) в тому розум≥нн≥, що вона охоплюЇ б≥льшу частину безроб≥тних ≥ њњ тривал≥сть в середньому Ї довшою. ќднак, розм≥р допомоги по безроб≥ттю значно менший, н≥ж в ≥нших перех≥дних економ≥ках.

«агалом, соц≥альний захист робочоњ сили, умовно можна розд≥лити на два блоки. ѕерший - це перешкоди на шл¤ху зв≥льненн¤ прац≥вник≥в, другий (розгл¤нутий нами вище)- компенсац≥йн≥ виплати вже зв≥льненим прац≥вникам. « точки зору прац≥вник≥в було б ≥деально мати гарант≥њ незв≥льненн¤ з робочого м≥сц¤, а також, у раз≥ зв≥льненн¤, гарант≥њ щодо збереженн¤ попереднього матер≥ального достатку. ќднак, зрозум≥ло, що це призведе до зниженн¤ продуктивност≥ прац≥ (оск≥льки загроза зв≥льненн¤ буде м≥н≥мальною), не буде зац≥кавленост≥ у ¤комога швидшому знаходженн≥ новоњ роботи (адже матер≥альний р≥вень залишитьс¤ на тому ж р≥вн≥), п≥дприЇмства не матимуть змоги швидко пристосовуватись до умов ринку (реструктуруючи своЇ виробництво, зм≥нюючи ц≥ну продукц≥њ ≥ т.д.), бюджетн≥ навантаженн¤ зростуть (оск≥льки пропаде зац≥кавлен≥сть у пошуках новоњ роботи, зб≥льшитьс¤ к≥льк≥сть безроб≥тних). “ому необх≥дно запроваджувати таке регулюванн¤ ринку прац≥, при ¤кому би використовувавс¤ комплексний п≥дх≥д, з врахуванн¤м розм≥р≥в соц≥ального захисту обох блок≥в.

¬ ”крањн≥ процес скороченн¤ персоналу на п≥дприЇмствах вкрай ускладнений. ѕо-перше, п≥дприЇмство зобов'¤зано виплатити вив≥льненому прац≥внику вих≥дну допомогу у розм≥р≥ в≥д 1 до 3 його м≥с¤чних зарплат. ѕо-друге, узгодити ≥з профсп≥лками можлив≥сть вив≥льненн¤ прац≥вник≥в та одержати в≥дпов≥дний дозв≥л. ѕо-третЇ, пов≥домити ус≥ зац≥кавлен≥ сторони - ƒ—«, прац≥вник≥в, профсп≥лки не п≥зн≥ше ¤к за два м≥с¤ц≥ про плановане вив≥льненн¤. ≤ нарешт≥, п≥дприЇмства мають значн≥ труднощ≥ при вив≥льнен≥ категор≥й прац≥вник≥в, ¤к≥ потребують додаткового соц≥ального захисту (ж≥нок, ≥нвал≥д≥в, молод≥). ÷е надм≥рне регулюванн¤ ринку прац≥ негативно впливаЇ на ступ≥нь реструктуризац≥њ виробництва, що, в свою чергу негативно позначаЇтьс¤ на розвитку ус≥Їњ економ≥ки.

« ≥ншого боку, ¤к було зазначено вище, попри невисокий розм≥р допомоги по безроб≥ттю, вона видаЇтьс¤ прот¤гом довгого пер≥оду часу та досить широкому колу ос≥б. “ому можна стверджувати, що два, згадан≥ вище блоки в ”крањн≥ не збалансован≥, при цьому акцентуЇтьс¤ увага на необх≥дност≥ забезпеченн¤ соц≥ального захисту громад¤н, а не ефективност≥ економ≥ки.

“аким чином, в ”крањн≥ повинна бути прид≥лена значна увага питанню збалансуванн¤ згаданих двох блок≥в.

јктивн≥ заходи пол≥тики зайн¤тост≥

 јктивн≥ заходи пол≥тики зайн¤тост≥ (ј«ѕ«) под≥л¤ють на три типи. ƒо першого типу належать так зван≥ брокерськ≥ послуги, в тому значенн≥, що ƒ—« виконуЇ функц≥ю брокера, звод¤чи потенц≥йних роботодавц≥в з тими, що шукають роботу. —юди в≥днос¤ть ≥нформац≥йн≥ послуги про ваканс≥њ та на¤вну робочу силу, поради щодо вибору майбутньоњ профес≥њ з врахуванн¤м потреб ринку та ≥н. ƒо другого типу належать заходи, що спри¤ють моб≥льност≥ робочоњ сили (¤к в просторовому, так ≥ в галузевому розум≥нн≥), наприклад, ф≥нансуванн¤ перењзду особи з трудонадлишкового району у райони, що потребують додатковоњ робочоњ сили, а також заходи з перенавчанн¤, переквал≥ф≥кац≥њ. ƒо третього типу в≥днос¤ть заходи по створенню нових робочих м≥сць, в тому числ≥ шл¤хом субсид≥юванн¤ самозайн¤тост≥.  р≥м того, до окремоњ категор≥њ ми будемо в≥дносити заходи, нац≥лен≥ на п≥дтримку ос≥б, що потребують додаткового соц≥ального захисту та не в змоз≥ на р≥вних конкурувати на ринку прац≥.

Ѕрокерськ≥ послуги

ѕри високому безроб≥тт≥ ≥ погано - функц≥онуючому ринку прац≥ головною проблемою дл¤ ефективного зд≥йсненн¤ брокерських функц≥й Ї нестача ваканс≥й. ќсновною функц≥Їю ƒ—« тут Ї спри¤нн¤ поширенню ≥нформац≥њ про в≥льн≥ робоч≥ м≥сц¤. ≤снуЇ повн≥стю в≥дкритий, нап≥вв≥дкритий та закритий спос≥б оголошенн¤ про ваканс≥њ. ¬ ”крањн≥ ≥снуЇ закритий спос≥б оголошенн¤ ваканс≥й, при ¤кому т≥льки звернувшись у ƒ—« можна одержати ≥нформац≥ю про ваканс≥њ, що Ї в на¤вност≥ ц≥Їњ служби. « ≥ншого боку, н≥що не перешкоджаЇ працедавц¤м самост≥йно розм≥щувати оголошенн¤ в засобах масовоњ ≥нформац≥њ та знаходити прийн¤тн≥ кандидатури дл¤ в≥дкритих ваканс≥й. Ѕ≥льше того, попри законодавчо закр≥плену норму про необх≥дн≥сть ≥нформуванн¤ ƒ—« про ус≥ в≥льн≥ ваканс≥њ, працедавц≥ досить часто не пов≥домл¤ють ƒ—« про ваканс≥њ через ¤к≥сть запропонованоњ робочоњ сили.

ƒл¤ вдосконаленн¤ ц≥Їњ ланки ƒ—« можна запропонувати схему, за ¤кою було б збережено закритий спос≥б дл¤ тимчасових роб≥т (оск≥льки дл¤ таких роб≥т, ¤к правило, не вимагаЇтьс¤ високоњ квал≥ф≥кац≥њ прац≥вник≥в), ≥ нап≥взакритий спос≥б дл¤ ваканс≥й, що стосуютьс¤ пост≥йноњ роботи (що забезпечить вищу, пор≥вн¤но з закритим способом, квал≥ф≥кац≥ю претендент≥в на цю ваканс≥ю).

ўе один аспект, пов'¤заний з брокерською функц≥Їю ƒ—«, пол¤гаЇ у способ≥ контакту ƒ—« та п≥дприЇмств - потенц≥йних працедавц≥в. ¬ ”крањн≥ такий контакт пол¤гаЇ у тому (¤к вже було зазначено), що п≥дприЇмства зобов'¤зан≥ раз в м≥с¤ць надавати ≥нформац≥ю у ƒ—« про на¤вн≥сть в≥льних робочих м≥сць. «розум≥ло, що в сучасних умовах в ”крањн≥ таку практику буде важко запровадити, через нерозвинен≥сть в≥тчизн¤ноњ ƒ—«, а також через критичний стан б≥льшост≥ п≥дприЇмств, однак в довгостроков≥й перспектив≥ наша ƒ—« повинна ≥ти до такоњ форми сп≥впрац≥.

ѕро ефективн≥сть брокерськоњ функц≥њ ƒ—« в ”крањн≥ можна зробити висновок базуючись на к≥лькост≥ працевлаштованих громад¤н. як видно з граф≥ка 11, к≥льк≥сть працевлаштованих зб≥льшувалась ≥з року в р≥к. ќднак, темпи зб≥льшенн¤ ос≥б, що перебували на обл≥ку в ƒ—« значно перевищували темпи зростанн¤ працевлаштованих. ≈фективн≥сть роботи ƒ—« залежить в≥д р≥вн¤ безроб≥тт¤. ѕри невисокому р≥вн≥ безроб≥тт¤ ƒ—« може легко забезпечити високу ¤к≥сть послуг, ¤к≥ вона надаЇ, тод≥ ¤к при високому безроб≥тт≥ ƒ—« не може справитись належним чином з ус≥ма бажаючими, а ринок прац≥, в пер≥од економ≥чного спаду, також не Ї ефективним ≥ не генеруЇ необх≥дноњ к≥лькост≥ нових робочих м≥сць.

якщо говорити про ¤к≥сть ваканс≥й, ¤к≥ пропонуЇ ƒ—«, то можна вид≥лити наступн≥ законом≥рност≥. ѕо-перше, ƒ—« працевлаштовуЇ, в переважн≥й б≥льшост≥, на п≥дприЇмства державноњ та колективноњ форми власност≥ (див. граф≥к 12). якщо врахувати, що на сьогодн≥шн≥й день держава волод≥Ї значною часткою акц≥й б≥льшост≥ колективних п≥дприЇмств, то можна стверджувати, що ƒ—« працевлаштовуЇ, головним чином, на державн≥ п≥дприЇмства. “аку тенденц≥ю можна по¤снити недостатн≥м розвитком приватного сектору в ”крањн≥ та меншою потребою цього сектора в робоч≥й сил≥ (завд¤ки б≥льш ≥нтенсивному використанню ≥нших фактор≥в виробництва, чи бажанн¤м наймати робочу силу в т≥ньовому сектор≥). √оловним фактором тут Ї неприйн¤тн≥сть р≥вн¤ послуг, що надаютьс¤ ƒ—«, вимогам приватного сектору, що нац≥лений на прибутков≥сть свого б≥знесу.

ѕо-друге, найважче працевлаштуватись, вдаючись до послуг ƒ—«, висококвал≥ф≥кован≥й робоч≥й сил≥ (див. граф≥к 13). ÷е також св≥дчить про те, що ƒ—« здеб≥льшого пропонуЇ ваканс≥њ, пов'¤зан≥ ≥з низько квал≥ф≥кованою працею, ¤ка не потребуЇ спец≥альних навичок та вм≥нь.

 р≥м безпосереднього працевлаштуванн¤, ƒ—« надаЇ послуги профес≥йноњ ор≥Їнтац≥њ (ѕќ), що також кожна в≥днести до брокерських. ÷≥ послуги включають проф≥нформац≥йн≥, профконсультац≥йн≥ заходи та профв≥дб≥р. ѕослугами ѕќ охоплено ¤к зайн¤те, так ≥ незайн¤те населенн¤. ўо стосуЇтьс¤ зайн¤тих, то так≥ послуги, в основному, надаютьс¤ особам, що навчаютьс¤ в навчальних закладах (в ”крањн≥ так≥ особи вважаютьс¤ зайн¤тими). ѕрофор≥Їнтац≥йними послугами ƒ—« забезпечуЇ, в першу чергу, незайн¤тих громад¤н.

як видно ≥з граф≥ка 14, загальна к≥льк≥сть ос≥б (в тому числ≥ незайн¤тих громад¤н), що охоплена послугами ѕќ, пост≥йно зб≥льшуЇтьс¤. “аку тенденц≥ю можна по¤снити в≥дносною дешевизною дл¤ ƒ—« заход≥в ѕќ.

—при¤нн¤ моб≥льност≥ робочоњ сили

ќдним ≥з основних заход≥в ƒ—«, що спри¤ють руху робочоњ сили м≥ж галуз¤ми народного господарства Ї профес≥йне навчанн¤. ¬ науковц≥в та практик≥в ≥снуЇ значний ≥нтерес до цього виду послуг, оск≥льки вони потребують значних матер≥альних затрат, з одного боку, ≥, потенц≥йно, можуть бути руш≥йною силою в реформуванн≥ ринку прац≥, з ≥ншого боку.

 ќсновною метою цього типу заход≥в активноњ пол≥тики Ї п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ безроб≥тних та, ¤к насл≥док, покращенн¤ њх конкурентоспроможност≥ на ринку прац≥ та зб≥льшенн¤ њх привабливост≥ дл¤ роботодавц≥в. ≈коном≥чна в≥ддача в≥д профнавчанн¤ не Ї до к≥нц¤ зрозум≥лою, з одного боку, через велик≥ витрати, а з ≥ншого боку, через низьку в≥ддачу та д≥ю ефект≥в зам≥щенн¤ (substitution effect) та сусп≥льних втрат (deadweight loss effect), особливо в ситуац≥њ надлишку робочоњ сили.

¬ ”крањн≥ ≥снуЇ п'¤ть вид≥в профес≥йного навчанн¤, ¤к≥ використовуютьс¤ ƒ—«:

- первинна профес≥йна п≥дготовка роб≥тник≥в - здобутт¤ профес≥йно-техн≥чноњ осв≥ти особою, ¤ка ран≥ше не мала роб≥тничоњ профес≥њ, спец≥альност≥;

- переп≥дготовка роб≥тник≥в - профес≥йно-техн≥чне навчанн¤, спр¤моване на оволод≥нн¤ ≥ншою профес≥Їю роб≥тниками, ¤к≥ ран≥ше здобули первинну профес≥йну п≥дготовку;

- п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ роб≥тник≥в ≥ фах≥вц≥в з вищою осв≥тою - розширенн¤ та поглибленн¤ ран≥ше здобутих профес≥йних знань, ум≥нь ≥ навичок за ран≥ше набутою профес≥Їю (спец≥альн≥стю), оволод≥нн¤ новою техн≥кою чи технолог≥Їю;

- стажуванн¤ - р≥зновид п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ роб≥тник≥в ≥ фах≥вц≥в з вищою осв≥тою з метою засвоЇнн¤ особою кращого в≥тчизн¤ного чи заруб≥жного досв≥ду, набутт¤ практичних ум≥нь ≥ навичок щодо виконанн¤ обов'¤зк≥в на займан≥й посад≥ або на посад≥, на ¤ку претендуЇ безроб≥тний. —тажуванн¤ проводитьс¤ на п≥дприЇмств≥, в орган≥зац≥њ, установ≥ чи навчальному заклад≥. “ерм≥н п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ шл¤хом стажуванн¤ встановлюЇтьс¤ в≥д 1 до 3 м≥с¤ц≥в залежно в≥д складност≥ профес≥њ.

 “ерм≥н профес≥йного навчанн¤ визначаЇтьс¤ навчальними планами, однак ƒ—« направл¤Ї на навчанн¤ громад¤н т≥льки на т≥ профес≥њ чи спец≥альност≥, терм≥н навчанн¤ на ¤ких не б≥льший в≥д 1 року.

«аконодавством передбачено, що працедавець у раз≥ в≥дмови у прийн¤тт≥ на роботу спец≥ал≥ст≥в, ¤к≥ були ран≥ше ним за¤влен≥ ≥ ¤к≥ навчались за рахунок державних кошт≥в, в≥дшкодовуЇ ƒ—« вс≥ витрати, пов'¤зан≥ з працевлаштуванн¤м, профес≥йною переп≥дготовкою, виплатою допомог по безроб≥ттю. « ≥ншого боку, з жовтн¤ 1999 р. п≥дприЇмствам, установам ≥ орган≥зац≥¤м ƒ—« компенсуЇ до 50 % витрат на переп≥дготовку прац≥вник≥в, ¤к≥ п≥дл¤гають вив≥льненню, та на орган≥зац≥ю навчанн¤ прийн¤тих на роботу громад¤н, вив≥льнених з ≥нших п≥дприЇмств.

 ƒ—« також надаЇ певн≥ послуги щодо територ≥альноњ моб≥льност≥ робочоњ сили: це ≥ спри¤нн¤ легальн≥й трудов≥й м≥грац≥њ громад¤н ”крањни, ≥ спри¤нн¤ переселенню людей з трудонадлишкових район≥в до рег≥он≥в, ¤к≥ потребують додатковоњ робочоњ сили (сезонн≥ роботи, заохоченн¤ переселенн¤ громад¤н в с≥льську м≥сцев≥сть), а також спри¤нн¤ переселенню громад¤н з зони рад≥оактивного забрудненн¤.

¬ державн≥й програм≥ зайн¤тост≥ населенн¤ на 2001-2004 рр. передбачаЇтьс¤ зд≥йснювати регулюванн¤ м≥ждержавних трудових м≥грац≥й шл¤хом:

-   укладенн¤ двосторонн≥х м≥ждержавних ≥ м≥жур¤дових угод ≥ договор≥в з працевлаштуванн¤ та соц≥ального захисту громад¤н, ¤к≥ працюють за межами держави;

-   сп≥вроб≥тництва в галуз≥ трудовоњ м≥грац≥њ та соц≥ального захисту прац≥вник≥в-м≥грант≥в ≥ член≥в њх с≥мей - громад¤н держав-учасниць —Ќƒ;

-    сп≥вроб≥тництва прикордонних областей ”крањни та –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ, ≥нших держав, що межують з ”крањною, у питанн¤х розвитку прикордонних м≥грац≥й ≥ взаЇмного врегулюванн¤ трудовоњ д≥¤льност≥ громад¤н, ¤к≥ працюють за межами своњх держав;

-     посиленн¤ контролю за д≥¤льн≥стю суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ займаютьс¤ посередництвом у працевлаштуванн≥ громад¤н ”крањни за кордоном.

Уѕланом д≥йФ на 2002 р. передбачаЇтьс¤ також вивченн¤ питанн¤ щодо доц≥льност≥ приЇднанн¤ ”крањни до ™вропейськоњ конвенц≥њ Уѕро правовий статус труд¤щих - м≥грант≥вФ та  онвенц≥њ ћ≥жнародноњ орган≥зац≥њ прац≥ N 97 "ѕро прац≥вник≥в - м≥грант≥в".

ќднак, зважаючи на розм≥ри трудовоњ ≥мм≥грац≥њ громад¤н ”крањни та де¤к≥ сумнозв≥сн≥ факти примусовоњ прац≥ наших громад¤н за кордоном, зусиль лише ƒ—« чи ћ≥н≥стерства прац≥ та соц≥альноњ пол≥тики у цьому питанн≥ ¤вно недостатньо.

—татт¤ 15 «акону ”крањни Фѕро зайн¤т≥сть населенн¤Ф передбачаЇ заходи щодо спри¤нн¤ добров≥льному переселенню громад¤н ”крањни ≥ член≥в њх с≥мей з трудонадлишкових район≥в у райони, де спостер≥гаЇтьс¤ нестача трудових ресурс≥в. ѕри цьому передбачаЇтьс¤ вид≥ленн¤ ƒ—« в≥дпов≥дних матер≥альних ресурс≥в та ф≥нансових кошт≥в. Ќа даний час таке переселенн¤ визначено т≥льки у с≥льську м≥сцев≥сть (хоча в ≥нших перех≥дних економ≥ках ф≥нансова п≥дтримка надаЇтьс¤ кожному безроб≥тному, що знайшов роботу у ≥ншому населеному пункт≥ безв≥дносно до типу цього населеного пункту). ѕрац≥вникам, ¤к≥ прибули в с≥льську м≥сцев≥сть у пор¤дку переселенн¤, ƒ—« виплачуЇ добов≥ за час перебуванн¤ в дороз≥ у розм≥рах, передбачених пор¤дком оплати службових в≥др¤джень та зароб≥тну платню, виход¤чи ≥з розм≥ру тарифноњ ставки (окладу) за новим м≥сцем роботи за дн≥ збиранн¤ в дорогу ≥ влаштуванн¤ на новому м≥сц≥ проживанн¤, але не б≥льш ¤к за 6 дн≥в, а також за час перебуванн¤ в дороз≥;

 ошти, ¤к≥ передбачено на ф≥нансуванн¤ територ≥альноњ моб≥льност≥ ƒержавного фонду зайн¤тост≥ Ї м≥зерними: 0.1% в 1994 р., 0,004% - в 1997р., 1.2% в 1998 р., 0.35% -в 1999 р. та 0.56% в 2000 р. в≥д ус≥х запланованих видатк≥в. ÷е може св≥дчити ¤к про недостатню увагу до цього виду заход≥в ƒ—«, так ≥ про в≥дсутн≥сть ≥нтересу громад¤н до переселенн¤. √ромад¤ни не активн≥ в переселенн≥ не т≥льки тому, що важко знайти роботу в будь-¤кому рег≥он≥ крањни, але також з причин нерозвиненост≥ ринку нерухомост≥, традиц≥й ≥ звичок, ¤к≥ успадкован≥ з минулого, коли переселенн¤ людей було обмежено ≥нститутом прописки. « огл¤ду на це, ƒ—« доц≥льно було б передбачити заходи щодо часткового субсид≥юванн¤ житла та витрат на перењзд дл¤ безроб≥тних, що знаход¤ть роботу в ≥нш≥й м≥сцевост≥.

ѕ≥сл¤ затвердженн¤ нового ѕоложенн¤ про пор¤док орган≥зац≥њ сезонних роб≥т на початку 1998р. пожвавилась робота у цьому напр¤мку.

—езонними вважаютьс¤ роботи, ¤к≥ через природн≥ ≥ кл≥матичн≥ умови виконуютьс¤ не весь р≥к, а прот¤гом певного пер≥оду (сезону), але не б≥льше 6 м≥с¤ц≥в. —езонними вважаютьс¤ де¤к≥ види роб≥т в л≥сов≥й промисловост≥ та торф'¤н≥й промисловост≥, робота в овоч≥вництв≥, сад≥вництв≥ виноградарств≥, та вирощуванн≥ ≥нших с≥льськогосподарських рослин, робота на ≥нкубаторно-птах≥вничих та м≥жгосподарських ≥нкубаторних станц≥¤х, робота на п≥дприЇмствах переробки плодоовочевоњ продукц≥њ та цукровоњ галуз≥, робота в санаторно-курортних закладах ≥ закладах в≥дпочинку, а також ав≥ац≥йн≥ роботи в с≥льському та л≥совому господарствах.

ƒ—« на сезонн≥ роботи направл¤Ї громад¤н, ¤к≥ звернулис¤ до ц≥Їњ служби за спри¤нн¤м у працевлаштуванн≥. ѕереважне право на участь у сезонних роботах мають громад¤ни, зареЇстрован≥ у державн≥й служб≥ зайн¤тост≥ ¤к безроб≥тн≥.

Ќа в≥дм≥ну в≥д заход≥в щодо переселенн¤ громад¤н у с≥льську м≥сцев≥сть, проњзд до м≥сц¤ сезонноњ роботи зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок бажаючих працювати, а не ƒ—«.

як видно ≥з граф≥ка 17 переважна б≥льш≥сть громад¤н, що брали участь у сезонних роботах, були незайн¤т≥ громад¤ни, що перебували на обл≥ку у ƒ—«. ѕроте к≥льк≥сть цих громад¤н не перевищувала 1 % в≥д ус≥х незайн¤тих, що перебували на обл≥ку у ƒ—« прот¤гом року.

¬ програмах зайн¤тост≥ та Уѕланах д≥йФ значна увага також прид≥л¤Їтьс¤ створенню додаткових робочих м≥сць на територ≥¤х, призначених дл¤ розм≥щенн¤ населенн¤, ¤ке в≥дсел¤Їтьс¤ з район≥в, що зазнали рад≥оактивного забрудненн¤ внасл≥док авар≥њ на „орнобильськ≥й ј≈—, та депортованих народ≥в.

—творенн¤ нових робочих м≥сць

ќдним ≥з основних заход≥в цього типу Ї орган≥зац≥¤ громадських роб≥т. ÷ей зах≥д, в першу чергу, покликаний допомогти незайн¤тим громад¤нам зберегти в≥дчутт¤ приналежност≥ до робочоњ сили. Ќа додачу до грошовоњ винагороди, громадськ≥ роботи допомагають безроб≥тним зберегти та розвинути своњ навики та звичку працювати, тобто, вони запоб≥гають зниженню р≥вн¤ людського кап≥талу та запоб≥гають криз≥ соц≥альноњ непотр≥бност≥, пов'¤заноњ з безроб≥тт¤м.  р≥м того, участь у громадських роботах може зб≥льшити ймов≥рн≥сть працевлаштуванн¤ у т≥й сам≥й галуз≥ чи десь ≥нде. ќднак угорський досв≥д показуЇ, що в≥дсоток людей, ¤к≥ брали участь у громадських роботах, а пот≥м знайшли нормальну роботу, Ї м≥зерним. Ѕ≥льш≥сть учасник≥в громадських роб≥т, п≥сл¤ њх зак≥нченн¤ знову поповнюють лави безроб≥тних. причиною цього, на думку досл≥дник≥в, Ї те, що громадськ≥ роботи пропонують, ¤к правило, роботу низькоњ квал≥ф≥кац≥њ, ¤к≥ не надають додаткових навичок учасникам, а, отже, не зб≥льшують њхн≥ шанси знайти роботу.

ќплачуван≥ громадськ≥ роботи орган≥зовують м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ за участю ƒ—« дл¤ забезпеченн¤ тимчасовоњ зайн¤тост≥ населенн¤, передус≥м ос≥б, зареЇстрованих ¤к безроб≥тн≥, на п≥дприЇмствах комунальноњ власност≥ ≥ за договорами - на ≥нших п≥дприЇмствах. ќплачуван≥ громадськ≥ роботи повинн≥ мати сусп≥льно корисну спр¤мован≥сть ≥ спри¤ти соц≥альному розвитку рег≥ону.

як ≥ у випадку орган≥зац≥њ сезонних роб≥т, ƒ—« уповноважена адм≥н≥струвати заходи щодо орган≥зац≥њ громадських роб≥т. ћ≥сцев≥ центри зайн¤тост≥ виступають посередником м≥ж незайн¤тим громад¤нином та працедавцем ≥ укладають в≥дпов≥дн≥ договори про наданн¤ роб≥т, що будуть корисними дл¤ рег≥ону. ’оча законодавством дозволено ƒ—« укладати так≥ договори з будь-¤ким п≥дприЇмством, громадськ≥ роботи, ¤к правило, забезпечуютьс¤ м≥сцевими органами влади. Ѕ≥льш≥сть роб≥т, що пропонуЇтьс¤ в рамках цього заходу, призначен≥ дл¤ ос≥б з низькою квал≥ф≥кац≥Їю.

ќск≥льки, ¤к було зазначено вище, громадськ≥ роботи нац≥лен≥ на ос≥б з низькою квал≥ф≥кац≥Їю, попит на ц≥ роботи з боку безроб≥тних не надто високий ≥ на громадськ≥ роботи залучаютьс¤ також зайн¤т≥ громад¤ни, ¤к≥ ви¤вили бажанн¤ працювати у в≥льний в≥д основноњ роботи час.

 р≥м зароб≥тноњ платн≥, ¤ка виплачуЇтьс¤ за рахунок кошт≥в м≥сцевих бюджет≥в та працедавц≥в за фактично виконану роботу ≥ ¤ка не може бути меншою в≥д м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ платн≥, безроб≥тними громад¤нами в пер≥од участ≥ у оплачуваних громадських роботах збер≥гаЇтьс¤ виплата допомоги по безроб≥ттю. ¬ ”крањн≥, учасник одержуЇ також соц≥альн≥ гарант≥њ, включаючи право на пенс≥йне забезпеченн¤, виплату допомоги по тимчасов≥й непрацездатност≥, а також компенсац≥ю проњзду (за умови, що так≥ роботи провод¤ть у ≥нш≥й м≥сцевост≥) та проживанн¤ в гуртожитку (у раз≥ потреби). ƒуже позитивною Ї украњнська практика, в≥дпов≥дно до ¤коњ до оплачуваного робочого часу безроб≥тного, зайн¤того на громадських роботах, додаЇтьс¤ 2 години на тиждень, призначен≥ дл¤ пошуку роботи. ÷е зб≥льшуЇ його шанси влаштуватись на п≥дход¤щу роботу п≥сл¤ зак≥нченн¤ громадськоњ терм≥ну роботи.

‘≥нансуванн¤ оплачуваних громадських роб≥т проводитьс¤ за рахунок кошт≥в м≥сцевих бюджет≥в, кошт≥в ƒ—« та кошт≥в п≥дприЇмств, дл¤ ¤ких ц≥ роботи виконуютьс¤.  ошти ƒ—« можуть бути використан≥ на придбанн¤ ≥нвентарю та спецод¤гу, на оплату проњзду та проживанн¤.  р≥м того, ƒ—« може ф≥нансувати оплату прац≥ або доплату до м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ платн≥ дл¤ безроб≥тних, у ¤ких зак≥нчивс¤ строк виплати допомоги по безроб≥ттю, за умови в≥дсутност≥ кошт≥в у п≥дприЇмства. ƒл¤ ф≥нансуванн¤ оплачуваних громадських роб≥т дл¤ учн≥в загальноосв≥тн≥х шк≥л, ѕ“”, студентськоњ молод≥ у в≥льний в≥д навчанн¤ час та п≥д час кан≥кул створюютьс¤ спец≥альн≥ фонди за рахунок кошт≥в м≥сцевих бюджет≥в, п≥дприЇмств та державного фонду спри¤нн¤ зайн¤тост≥ населенн¤ на паритетних засадах.

 ƒо заход≥в щодо створенн¤ нових робочих м≥сць в≥днос¤ть також послуги ƒ—« нац≥лен≥ на допомогу у зд≥йсненн≥ незайн¤тим громад¤нином п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. ¬ ”крањн≥ Ї два види такоњ допомоги: одноразова виплата допомоги по безроб≥ттю дл¤ орган≥зац≥њ безроб≥тними п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ та наданн¤ безроб≥тним безпроцентноњ позики дл¤ зайн¤тт¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю.

√ромад¤ни, ¤ким ƒ—« виплачуЇ допомогу по безроб≥ттю та ¤к≥ ви¤вили бажанн¤ займатис¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю, мають право на отриманн¤ вс≥Їњ суми допомоги по безроб≥ттю (або не отриманого залишку ц≥Їњ допомоги) за весь визначений законодавством пер≥од њњ виплати одноразово. ƒл¤ отриманн¤ одноразовоњ виплати допомоги по безроб≥ттю безроб≥тний подаЇ до м≥сцевого центру зайн¤тост≥ за¤ву про таку виплату та б≥знес-план.

 ¬ 2001 роц≥ середн≥й розм≥р допомоги по безроб≥ттю в ”крањн≥ становив 85 грн., а максимальна тривал≥сть виплати ц≥Їњ допомоги (загальн≥ п≥дстави) - 12 м≥с¤ц≥в. “аким чином, середн≥й незайн¤тий громад¤нин в ”крањн≥ маЇ можлив≥сть одержати п≥дтримку дл¤ початку власноњ справи у розм≥р≥ 1020 грн., що складаЇ трохи менше, н≥ж 190 долар≥в —Ўј. якщо зважити на р≥вень ц≥н на обладнанн¤ та оренду прим≥щенн¤, то цих грошей ¤вно не достатньо дл¤ початку п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. ƒл¤ пор≥вн¤нн¤, в Ѕолгар≥њ така одноразова виплата становила б≥льше 850 долар≥в —Ўј в 1994 р. ≥ все ще вважалась недостатньою дл¤ започаткуванн¤ власноњ справи.

ѕроблеми безроб≥тт¤ та соц≥альний захист окремих категор≥й громад¤н

ѕроблеми безроб≥тт¤ та соц≥альний захист категор≥ ≥нвал≥д≥в

« метою соц≥ального захисту ≥нвал≥д≥в та в≥дпов≥дно до «акону ”крањни Уѕро основи соц≥альноњ захищеност≥ ≥нвал≥д≥в в ”крањн≥Ф дл¤ п≥дприЇмств (об'Їднань), установ ≥ орган≥зац≥й незалежно в≥д форми власност≥ ≥ господарюванн¤ встановлюЇтьс¤ квота робочих м≥сць дл¤ забезпеченн¤ працевлаштуванн¤ ≥нвал≥д≥в. ÷¤ квота дор≥внюЇ 4% в≥д загальноњ чисельност≥ працюючих, а ¤кщо працюЇ в≥д 15 до 25 чолов≥к - у к≥лькост≥ одного робочого м≥сц¤. ѕ≥дприЇмства, де к≥льк≥сть працюючих ≥нвал≥д≥в менша, н≥ж установлено квотою, сплачують штрафн≥ санкц≥њ у розм≥р≥ середньор≥чноњ зароб≥тноњ платн≥ на в≥дпов≥дному п≥дприЇмств≥ за кожне робоче м≥сце, не зайн¤те ≥нвал≥дом.

”крањн≥ в 2000р. працевлаштовано на заброньован≥ м≥сц¤ 1622 особи. (див. граф≥к 1).

 як видно ≥з граф≥ка 19, в≥дсоток працевлаштуванн¤ ≥нвал≥д≥в в ”крањн≥ ≥з року в р≥к зб≥льшуЇтьс¤: в 1998 р. було працевлаштовано близько 34% ус≥х ≥нвал≥д≥в, ¤к≥ перебували на обл≥ку в ƒ—«, а в 2000 р. - 44%. ≤з загальноњ к≥лькост≥ працевлаштованих, в межах квоти було працевлаштовано десь половину ≥нвал≥д≥в (вин¤ток становить х≥ба що ≥нвал≥ди ≤ групи у 1999 р. - ≥з 28 працевлаштованих ос≥б 20 ос≥б було працевлаштовано в межах квоти. “акий низький в≥дсоток працевлаштуванн¤ на заброньован≥ м≥сц¤ ƒ—« по¤снюЇ недосконал≥стю механ≥зму бронюванн¤ в≥дпов≥дних робочих м≥сць. –обоч≥ м≥сц¤ часто не в≥дпов≥дають умовам безпеки прац≥ та профес≥йного р≥вн¤ ≥нвал≥д≥в, бронюютьс¤ переважно п≥дприЇмствами державноњ форми власност≥, багато з ¤ких простоюють та мають заборгован≥сть по зароб≥тн≥й платн≥.

 ѕроблеми безроб≥тт¤ та соц≥альний захист категор≥ громад¤н, ¤к≥ потребують соц≥ального захисту

 р≥м квоти на працевлаштуванн¤ ≥нвал≥д≥в, в ”крањн≥ також встановлюЇтьс¤ квота на влаштуванн¤ працездатних громад¤н працездатного в≥ку, ¤к≥ потребують соц≥ального захисту ≥ не здатн≥ на р≥вних конкурувати на ринку прац≥. ƒо таких громад¤н в≥днос¤ть:

а) ж≥нок, ¤к≥ мають д≥тей в≥ком до 6 рок≥в;

б) одиноким матер≥в, ¤к≥ мають д≥тей в≥ком до чотирнадц¤ти рок≥в або д≥тей-≥нвал≥д≥в;

в) молодь, ¤ка зак≥нчила або припинила навчанн¤ у середн≥х загальноосв≥тн≥х школах, профес≥йно-техн≥чних навчальних закладах, зв≥льнилас¤ з≥ строковоњ в≥йськовоњ або альтернативноњ (нев≥йськовоњ) служби ≥ ¤к≥й надаЇтьс¤ перше робоче м≥сце, д≥тей (сир≥т), ¤к≥ залишилис¤ без п≥клуванн¤ батьк≥в, а також ос≥б, ¤ким виповнилос¤ п'¤тнадц¤ть рок≥в ≥ ¤к≥ за згодою одного з батьк≥в або особи, ¤ка њх зам≥нюЇ, можуть, ¤к вин¤ток, прийматис¤ на роботу;

г) ос≥б передпенс≥йного в≥ку (чолов≥к≥в по дос¤гненн≥ 58 рок≥в, ж≥нок - 53 рок≥в);

д) ос≥б, зв≥льнених п≥сл¤ в≥дбутт¤ покаранн¤ або примусового л≥куванн¤.

« метою забезпеченн¤ додаткових гарант≥й щодо працевлаштуванн¤ зазначених вище категор≥й громад¤н, органи м≥сцевоњ влади за поданн¤м ƒ÷« бронюють на п≥дприЇмствах з чисельн≥стю понад 20 чолов≥к до 5 % загальноњ к≥лькост≥ робочих м≥сць за роб≥тничими профес≥¤ми, в тому числ≥ з гнучкими формами зайн¤тост≥.

 ” раз≥ в≥дмови у прийн¤тт≥ на роботу громад¤н на заброньован≥ м≥сц¤ ƒ—« ст¤гуЇ з п≥дприЇмства штраф у п'¤тдес¤тикратному розм≥р≥ неоподатковуваного м≥н≥муму доход≥в громад¤н за кожну таку в≥дмову.

«а ≥нформац≥Їю ƒ—« низький р≥вень використанн¤ заброньованих м≥сць пов'¤заний з тим, що п≥дприЇмства, на ¤ких зд≥йснювалос¤ бронюванн¤, у багатьох випадках перебували у стан≥ простоњв, мали заборгован≥сть по зароб≥тн≥й платн≥.  ≥м того, бронюванн¤ м≥сць зд≥йснюЇтьс¤ за роб≥тничими профес≥¤ми (це закр≥плено в законодавчих актах), що не завжди в≥дпов≥даЇ умовам п≥дход¤щоњ роботи дл¤ людей з вищою осв≥тою. ѕри вир≥шенн≥ питанн¤ зайн¤тост≥ ос≥б, зв≥льнених п≥сл¤ в≥дбутт¤ покаранн¤, на додаток, виникаЇ проблема в≥дсутност≥ у них будь-¤коњ осв≥ти ≥ профес≥йного досв≥ду або повноњ втрати квал≥ф≥кац≥њ.

 ¬ ≥нших перех≥дних економ≥ках квотуванн¤ м≥сць дл¤ ос≥б, що потребують додаткового соц≥ального захисту, майже не застосовуЇтьс¤, зате там ≥снуЇ низка ≥нших заход≥в дл¤ працевлаштуванн¤ молод≥ та ос≥б передпенс≥йного в≥ку.

ѕроблеми безроб≥тт¤ та соц≥альний захист категор≥ громад¤н передпенс йного в≥ку

ўо стосуЇтьс¤ ос≥б передпенс≥йного в≥ку, то дл¤ них в де¤ких крањнах ≥снують заходи швидшого виходу на пенс≥ю. ¬ ”горщин≥ та —ловен≥њ швидший вих≥д на пенс≥ю можливий дл¤ ос≥б передпенс≥йного в≥ку, ¤к≥ мають необх≥дний дл¤ одержанн¤ пенс≥йних виплат стаж. ¬ ”крањн≥ також ≥снуЇ такий зах≥д, однак т≥льки дл¤ вив≥льнених прац≥вник≥в, ¤ким до пенс≥њ залишилос¤ п≥втора року (у —ловен≥њ та ”горщин≥ цим заходом можуть скористатис¤ особи, ¤ким до пенс≥њ залишилос¤ 5 рок≥в). ¬ ”крањн≥ витрати, пов'¤зан≥ ≥з швидшим виходом на пенс≥ю, ф≥нансуютьс¤ виключно за рахунок кошт≥в державного фонду зайн¤тост≥.

¬ 2001 р. в ”крањн≥, пенс≥онер≥в, що одержували достокову пенс≥ю, нал≥чувалос¤ 238 тис. чолов≥к. ≈фект в≥д раннього виходу на пенс≥ю дл¤ безроб≥тних неоднозначно оц≥нюЇтьс¤ серед фах≥вц≥в. «ам≥сть заохоченн¤ виходу з лав безроб≥тних ≥ переходу в категор≥ю зайн¤тих, такий зах≥д заохочуЇ перех≥д до економ≥чно неактивного населенн¤. «б≥льшенн¤ в≥дтоку з економ≥чно-активного населенн¤ повинно було б зменшити безроб≥тт¤. ќднак, в кращому випадку, можна спод≥ватись на позитивний результат стосовно одного ринку - ринку прац≥. ѕри врахуванн≥ ус≥х взаЇмозв'¤зк≥в (впливу ринку прац≥ на ≥нш≥ сегменти економ≥ки), ранн≥й вих≥д на пенс≥ю може, навпаки, зб≥льшити загальний р≥вень безроб≥тт¤. Ќаприклад, зб≥льшенн¤ видатк≥в, пов'¤зане з ранн≥м виходом на пенс≥ю, може призвести до зб≥льшенн¤ нарахувань на зароб≥тну платню, що, в свою чергу, зменшить попит на робочу силу, а, отже, зб≥льшить безроб≥тт¤.

¬» ќ–»—“јЌј Ћ≤“≈–ј“”–ј

1. «акон ”крањни Уѕро зайн¤т≥сть населенн¤Ф. - є 803-12.

2. «акон ”крањни Уѕро обов'¤зкове державне страхуванн¤ на випадок безроб≥тт¤Ф. - є 1533-14.

3.  одекс закон≥в про працю. - є 322-08.

4.  упець ќльга. Ѕезроб≥тт¤ в умовах реформуванн¤ економ≥ки ”крањни. - Ќауков≥ записки Ќа” ћј: ≈коном≥чн≥ науки, “ом 18. - 2000.

5. «ав≥новська √.“. ≈коном≥ка прац≥: Ќавч.пос≥бник. -  .: Ќ≈”, 203.