¬ступ
1 ƒоходи населенн¤
1.1 —труктура доход≥в населенн¤
1.2 «аборгован≥сть ≥з зароб≥тноњ плати, пенс≥й, ≥нших соц≥альних виплат
2 ѕитанн¤ охорони прац≥
3 ѕенсийне забеспеченн¤
4 «айн¤тисть населенн¤ та стан на ринку прац≥
5 —оц≥альний захист населенн¤
6 ѕрактичне завданн¤
¬исновки
ƒодаток
Ћ≥тература

¬—“”ѕ

—таб≥л≥зац≥¤ економ≥чного розвитку неможлива без формуванн¤ соц≥альне благополучного сусп≥льства. ѕоЇднанн¤ проблем розвитку ринкових в≥дносин з посиленн¤м уваги до соц≥альних питань створюЇ необх≥дн≥ передумови дл¤ економ≥чного оздоровленн¤, стаб≥льного становища людини впродовж ус≥Їњ трудовоњ д≥¤льност≥ й п≥сл¤ њњ завершенн¤. «рештою економ≥чне зростанн¤ ≥ п≥двищенн¤ народного добробуту - взаЇмопов'¤зан≥ процеси.

—оц≥альна сфера ≥ економ≥ка поЇднан≥ ¤к причина ≤ насл≥док, що безперервно зм≥нюютьс¤ м≥сц¤ми у процес≥ народногосподарського розвитку. ¬ економ≥ц≥ цей зв'¤зок ≥нтерпретуЇтьс¤ у категор≥¤х попиту ≤ пропонуванн¤. « ≥стор≥њ в≥домо, що вих≥д ≥з кризи можливий за рахунок су-купного попиту, в тому числ≥ споживчого, ¤кий стаЇ катал≥затором економ≥чного зростанн¤. ’рестомат≥йним прикладом цього ≥ антикризова пол≥тика —Ўј у пер≥од ¬еликоњ депрес≥њ.

¬важаЇтьс¤, що кейнс≥анська модель економ≥чного розвитку, ¤ка грунтуЇтьс¤ на економ≥ц≥ попиту, суперечить п≥зн≥шим пол≥тико-економ≥чним теор≥¤м, зокрема монетаризму.

ѕостановка проблеми розвитку, що безпосередньо зач≥паЇ соц≥альн≥ питанн¤, у такому взаЇмовиключному ракурс≥ не Ї продуктивною, оск≥льки незалежно в≥д теоретичноњ модел≥ акцентуванн¤ на попит≥ або пропозиц≥њ визначаЇтьс¤ конкретною економ≥чною ситуац≥Їю.

Ќа сучасному етап≥ проведенн¤ ринкових перетворень в ”крањн≥ стаб≥льн≥сть соц≥альноњ пол≥тики розгл¤даЇтьс¤ ¤к важливий елемент економ≥чноњ стратег≥њ.

« метою стаб≥л≥зац≥њ й пол≥пшенн¤ соц≥ально-економ≥чноњ ситуац≥њ  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни розробив заходи щодо реал≥зац≥њ 1998--2000 рр. ќсновних напр¤м≥в соц≥альноњ пол≥тики, затверджених ”казом ѕрезидента ”крањни 18 жовтн¤ 1997 р.

¬ ќсновних напр¤мах визначено курс розвитку соц≥альноњ сфери на середньотерм≥нову перспективу. ¬ його основ≥ - орган≥чне поЇднанн¤ пол≥тики економ≥чного зростанн¤ з активною соц≥альною пол≥тикою. ѕри цьо-му державна участь маЇ бути встановленн¤ м≥н≥мальних соц≥альних гарант≥й, поЇднанн¤ загальнодержавних механ≥зм≥в з розвитком ≥н≥ц≥ативи м≥сцевих орган≥в влади ≤ створенн¤ Їдиного соц≥ального простору; забезпеченн¤ реал≥зац≥њ прав громад¤н у соц≥альн≥й сфер≥, заф≥ксованих у  онституц≥њ ”крањни ≥ зако-нодавчих актах.

”сп≥шне реформуванн¤ соц≥альноњ сфери т≥сно пов'¤зане з≥ стаб≥л≥зац≥йними процесами в економ≥ц≥ й залежить в≥д подальших перетворень у ф≥нансов≥й, податков≥й та кредитно-грошов≥й системах.

¬елике значенн¤ маЇ й вдосконаленн¤ њњ орган≥зац≥йного, правового ≥ ф≥нансового механ≥зм≥в.

1 ƒќ’ќƒ» Ќј—≈Ћ≈ЌЌя

1.1 —труктура доход≥в населенн¤

Ќин≥ макроеконом≥чн≥ умови залишаютьс¤ вельми складними дл¤ вир≥шенн¤ соц≥альних проблем. ”продовж тривалого часу економ≥ка пристосовувалась до обмеженого матер≥ального забезпеченн¤ населенн¤. –≥вень зароб≥т-ноњ плати на одиницю продуктивност≥ прац≥ в ”крањн≥, ¤к ≥ в ≥нших крањнах —Ќƒ, втрич≥ нижчий, н≥ж у крањнах з рин-ковою економ≥кою.

÷е стало одн≥Їю з головних причин, що деформували умови в≥дтворенн¤. ÷е ви¤вилос¤, передовс≥м, у сфер≥ накопиченн¤ кап≥талу, розпод≥лу доход≥в ≥ звуженн¤ Їмност≥ внутр≥шнього ринку. ѕом≥тно зм≥нилась ≥ структура су-купних доход≥в населенн¤. якщо у 1990 р. за результатами щор≥чного обстеженн¤ бюджет≥в с≥мей структура доходу населенн¤ складалась на 67,5% ≥з зароб≥тноњ плати й ≥ 3,4% трансферт≥в у форм≥ пенс≥й, стипенд≥й, соц≥альноњ допомоги, то у 1997 р. в≥дпов≥дно ≥з 44,1 ≥ 9.9%. «начно зросли надходженн¤ в≥д особистого господарства (з 10.2 до 27,5%) ≥ доходи з ≥нших джерел (з 8.9 до 18,5%).¹

ќсновну масу доход≥в населенн¤ отримуЇ в≥д трудовоњ д≥¤льност≥. –озпод≥л прац≥вник≥в за р≥внем зароб≥тноњ плати показуЇ, що 60,0% ≥з них мають м≥с¤чний дох≥д до 150 грн тобто трохи нижчий в≥д р≥вн¤ середньоњ зароб≥тноњ плати, 29,5% - до 300 гри., 17,3% понад 300 гри. –озпод≥л чисельност≥ прац≥вник≥в за р≥внем нарахованоњ њм зароб≥тноњ плати дещо пол≥пшивс¤ з початку року. ќднак наведен≥ дан≥ св≥дчать про недостатн≥сть платоспроможност≥ середнього прошарку населенн¤, ¤кий маЇ стати ос-новою дл¤ соц≥альноњ стаб≥льност≥ сусп≥льства.¹

—оц≥альне становище громад¤н ”крањни ≥ перспективи соц≥ально-го прогнозуванн¤ будуть б≥льш достов≥рними, ¤кщо врахувати обс¤ги т≥ньовоњ економ≥ки й доходи в≥д прихованих джерел.

–озробленн¤ статистичними органами коеф≥ц≥Їнта ƒжин≥ (концентрац≥њ доход≥в) спри¤тиме детальному вивченню соц≥альних пропорц≥й.

«а оф≥ц≥йними пов≥домленн¤ми, матер≥альне розшаруванн¤ населенн¤ становить м≥н≥мум 1« раз≥в. Ћевова частка грошових накопичень належить невелик≥й за чисельн≥стю груп≥ населенн¤.

1.2 «аборгован≥сть ≥з зароб≥тноњ плати, пенс≥й, ≥нших соц≥альних виплат

÷е ¤вище, що з'¤вилос¤ в 1992 р., у 1996 р. переросло в одну ≤з найгостр≥ших соц≥альних проблем. «а станом на 26 березн¤ поточного року загальна сума заборгованост≥ ≥з зароб≥тноњ плати, пенс≥й, стипенд≥й, допомог зросла до 11 млрд.грн., бюджетна заборгован≥сть становила 4,4 млрд.грн. (40% загального боргу), що негативно позначаЇтьс¤ на життЇвому р≥вн≥ населенн¤, його куп≥вельн≥й спро-можност≥, Ї пост≥йним чинником зрос-танн¤ соц≥альноњ напруженост≥ в сусп≥льс-тв≥.

«агальна сума заборгованост≥ ≥з заро-б≥тноњ плати за станом на 10 березн¤ 1999р. становила 6,9 млрд.грн., зб≥льшившись за два останн≥ роки удвоЇ. «а-боргован≥сть на одного працюючого становила майже 700 грн. —воЇчасно не одержують зароб≥тну плату дв≥ третини працюючих.

«-пом≥ж галузей економ≥ки найвищою Ї заборгован≥сть у промисловост≥ (38% загальноњ суми заборгованост≥), с≥льському господарств≥ (28), буд≥вництв≥ (9%).

«аборгован≥сть ≥з зароб≥тноњ плати в 1998 р. зросла в ус≥х рег≥онах держави: у —умськ≥й, „ерн≥г≥вськ≥й, Ћьв≥вськ≥й, ¬≥нницьк≥й област¤х вона зросла на 38-46%, тод≥ ¤к у  ињвськ≥й, –≥вненськ≥й, «апор≥зь-к≥й, „ерн≥вецьк≥й област¤х - лише в межах 11-13%. ” “ерноп≥льськ≥й,  ≥ровоградськ≥й ≥ ¬олинськ≥й област¤х у середньому вона становить понад п'¤ть м≥с¤чних фонд≥в зароб≥тноњ плати. ¬одночас цей показник у «апор≥зьк≥й ≥ «акарпатськ≥й област¤х вдв≥ч≥ нижчий. ” ћ. иЇв≥ заборгован≥сть найнижча ≥ становить менше за м≥с¤чний фонд оплати прац≥.

Ќа¤вн≥ чинники штучного зростанн¤ заборгованост≥ ≥з зароб≥тноњ плати спонукали ћ≥нпрац≥ про≥н≥ц≥ювати ухваленн¤ в серпн≥ минулого року ”казу ѕрезидента "ѕро додатков≥ заходи щодо стримуванн¤ штучного зростанн¤ заборгованост≥ з зароб≥тноњ плати". «апровадженн¤ норм цього ”казу, посиленн¤ державного контролю певною м≥рою дозволило стаб≥л≥зу-вати заборгован≥сть ≥з зароб≥тноњ плати.

” 1998 р. темпи зростанн¤ заборгованост≥ на п≥дприЇмствах недержавноњ форми власност≥ були в п'¤ть раз≥в б≥льшими, н≥ж у державному сектор≥ економ≥ки (40 проти 8%). јби темпи приросту на недержавних п≥дприЇмствах були такими, ¤к у державному сектор≥, то загальна заборгован≥сть у 1998 р. була б меншою на 1 млрд.грн.

ќсоблива роль у вир≥шенн≥ проблеми заборгованост≥ належить застосуванню механ≥зму колективних договор≥в. Ќин≥ в ”крањн≥ нал≥чуЇтьс¤ понад 265 тис. п≥дприЇмств ≥ акц≥онерних товариств, а колективних договор≥в укладено лише на 55 тис. п≥дприЇмствах, або лише на кожному п'¤тому. Ќими охоплено лише 68% пра-цюючих.

 аб≥нет ћ≥н≥стр≥в останн≥м часом ухвалив низку постанов, спр¤мованих на погашенн¤ заборгованост≥ ≥з зароб≥тноњ плати в бюджетн≥й сфер≥. «атверджено завданн¤ на 1999 р. з моб≥л≥зац≥њ додаткових надходжень до бюджет≥в ус≥х р≥вн≥в та ѕенс≥йного фонду, погашенн¤ до жовтн¤ п.р. заборгованост≥ ≥з соц≥альних виплат з м≥сцевих бюджет≥в.

ќднак у першому квартал≥ стан справ суттЇво не пол≥пшивс¤. Ќайг≥рша ситуац≥¤ з соц≥альними виплатами склалас¤ в „ерн≥г≥вськ≥й област≥: заборгован≥сть тут перевищуЇ 10 м≥с¤ц≥в. ” “ерноп≥льськ≥й, ¬о-линськ≥й, –≥вненськ≥й, ’ерсонськ≥й област¤х, јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим соц≥-альн≥ виплати заборгован≥ за п≥вроку.

2 ѕ»“јЌЌя ќ’ќ–ќЌ» ѕ–ј÷≤.

–еал≥зац≥¤ державноњ пол≥тики дозволила впродовж останн≥х рок≥в забезпечити стаб≥льне зниженн¤ виробничого травматизму. ѕор≥вн¤но ≥з 1993 р. загальний травматизм зменшивс¤ в 2,3 раза, з≥ смертельними насл≥дками - в 1,5 раза.

ѕроте стан справ з техн≥кою безпеки на виробництв≥ залишаЇтьс¤ незадов≥льним. ¬ умовах, що не в≥дпов≥дають сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чним нормам, працюЇ понад 3,4 млн. чол. «абезпечен≥сть пра-цюючих засобами ≥ндив≥дуального захисту не перевищуЇ 40-50%. ўороку виплати на в≥дшкодуванн¤ шкоди, запод≥¤ноњ життю ≥ здоров'ю працюючих, дос¤гають 400 млн.грн. ²

ќсобливу соц≥альну напружен≥сть у сусп≥льств≥ спричинюють авар≥њ з груповими нещасними випадками, к≥льк≥сть ¤ких 1998 р. зросла до 203. ѕ≥д час цих авар≥й було травмовано 712 прац≥вник≥в, з ¤ких 279 смертельно, що на 107 чол. б≥льше н≥ж у 1997 р. ²

„имало кер≥вник≥в п≥дприЇмств безв≥дпов≥дально ставл¤тьс¤ до обов'¤зк≥в, пов'¤заних з≥ створенн¤м здорових ≥ безпечних умов прац≥ на виробництв≥, часто розгл¤дають ц≥ питанн¤ ¤к другор¤дн≥.

Ћише за два м≥с¤ц≥ п.р. ≥нспектори ƒержжнагл¤дохоронпрац≥ ви¤вили понад 340 тис. порушень правил безпечного веденн¤ роб≥т. „ерез на¤вну загрозу життю працюючих заборон¤лас¤ робота понад 17 тис¤ч п≥дприЇмств та об'Їкт≥в.

3 ѕ≈Ќ—≤…Ќ≈ «јЅ≈«ѕ≈„≈ЌЌя.

—истема пенс≥йного забезпеченн¤ може суттЇво вплинути на пол≥пшенн¤ матер≥ального становища населенн¤.

ј в≥дтак прискоренн¤ њњ реформуванн¤ Ї нагальним завданн¤м.

” 1998 р. ѕрезидентом ”крањни п≥дписано три укази з проблем пенс≥йного забезпеченн¤, ¤кими передбачаЇтьс¤ перех≥д до вищих стандарт≥в пенс≥йного забезпеченн¤ населенн¤. –≥вень м≥н≥мальноњ груповоњ пенс≥њ поетапно п≥двищуватиметьс¤ до р≥вн¤ варт≥сноњ величини малозабезпеченност≥. ѕередбачено також впроваджувати персон≥ф≥кований обл≥к страхових внеск≥в, пер≥одично ≥ндексувати пенс≥њ з урахуванн¤м зростанн¤ споживчих ц≥н. ÷е спри¤тиме розвитку недержавних пенс≥йних фонд≥в ≥ формуванню профес≥йних, галузевих й приватних галузевих систем ¤к за рахунок роботодавц≥в, так ≥ прац≥вник≥в. ѕрезидент ”крањни особливу увагу звернув на необх≥дн≥сть тимчасового додаткового надходженн¤ кошт≥в до ѕенс≥йного фонду.

¬≥дпов≥дно до указ≥в ѕрезидента ”крањни з пенс≥йних

проблем розроблено положенн¤ про орган≥зац≥ю персон≥-ф≥кованого обл≥ку в≥домостей у систем≥ обов'¤зкового державного страхуванн¤ ≥ план заход≥в до 2000 р. щодо йо-го поетапного впровадженн¤.

—ума додаткових надходжень кошт≥в в≥д об'Їкт≥в опо-даткуванн¤ за рахунок в≥драхуванн¤ з вартост≥ реал≥зова-них ювел≥рних вироб≥в, а також в≥драхувань в≥д операц≥й з куп≥вл≥-продажу валют ≥ в≥дчуженн¤ легкових автомоб≥л≥в, п≥двищенн¤ сплати збору на 2% становитиме 625 млн.грн.

Ќезважаючи на низку р≥шень, прийн¤тих або напрацьованих упродовж останнього часу щодо перебудови пенс≥йноњ системи, найближчими ц≥л¤ми залишаЇтьс¤, по-перше, дос¤гненн¤ консенсусу м≥ж законодавчою ≥ виконавчою структурами влади ≥з оновленн¤ пенс≥йноњ системи; по-друге, практична реал≥зац≥¤ державноњ стратег≥њ реформи у ц≥й галуз≥.

ѕрограма пенс≥йноњ реформи, закони про обов'¤зкове державне пенс≥йне страхуванн¤ й недержавн≥ пенс≥йн≥ фонди спр¤мован≥ на зб≥льшенн¤ надходжень до ѕенс≥й-ного фонду за рахунок розширенн¤ грошовоњ бази з≥ ст¤гненн¤ страхових внеск≥в.

«а умов важкого демограф≥чного становища серед крањн з перех≥дною економ≥кою, у ¤кому нин≥ перебуваЇ ”крањна, подальше зат¤гуванн¤ з≥ створенн¤м правового пол¤ дл¤ проведенн¤ пенс≥йноњ реформи неприпустиме.

ƒержавна пенс≥йна пол≥тика у найближч≥й перспектив≥ маЇ пол¤гати у подоланн≥ розриву м≥ж доходною ≥ витратною частинами бюджету ѕенс≥йного фонду, запоб≥ганн≥ вимушеного зверненн¤ законодавчоњ влади до прийн¤тт¤ р≥шень, що виход¤ть за меж≥ бюджетного деф≥циту. ”же вичерпан≥ можливост≥ соц≥ального попул≥зму. ќднак критична межа негативних насл≥дк≥в переходу до ринковоњ еконо-м≥ки, на пороз≥ ¤коњ опинилась пенс≥йна система, не даЇ змогу пасивно ставитись, до проблеми њњ реформуванн¤.

Ќагальним питанн¤м, ¤ке потребуЇ першочерговоњ уваги, Ї розмежуванн¤ джерел ф≥нансуванн¤ бюджету ѕенс≥йного фонду. «агалом до перел≥ку виплат, ¤к≥ включен≥ до бюджету ѕенс≥йного фонду ≥ за економ≥чним зм≥стом не в≥дпов≥дають принци- пам обов'¤зкового соц≥ального страхуванн¤, входить 15 вид≥в. Ќа њх ф≥нансуванн¤ витрачаЇтьс¤ 1.8 млрд.грн., що на 8,4% б≥льше в≥д суми заборгованост≥ ≥з виплати пенс≥й ≥ грошовоњ допомоги.

Ћише за рахунок упор¤дкуванн¤ доходноњ частини ѕенс≥йного фонду можна ≥стотно зменшити страховий зб≥р ≥ завд¤ки цьому зб≥льшити ф≥нансову базу оподаткуванн¤ або п≥двищити розм≥р пенс≥й без зм≥н величини страхового збору. ѕри цьому пол≥пшити добробут можуть 13.4 млн. пенс≥онер≥в.

ќдин ≥з важливих чинник≥в стаб≥л≥зац≥њ ф≥нансового становища пенс≥йноњ системи поки не реал≥зований - передаванн¤ ѕенс≥йному фонду акц≥й приватизованих компан≥й дл¤ ф≥нансуванн¤ пенс≥йних виплат. “ака схема була апробована, наприклад, у Ѕол≥в≥њ. ” –умун≥њ також створен≥ орган≥зац≥йн≥ й ф≥нансов≥ умови дл¤ п≥дтримки пенс≥онер≥в за рахунок приватизованих п≥дприЇмств. «аснована державна компан≥¤, членами ¤коњ Ї вс≥ пенс≥онери в≥д певного в≥ку. ƒо ц≥Їњ сгруктури передано вс≥ акц≥њ –омгаз ≥ –омтелеком. „астина з них передана до трьох управл≥нських компан≥й, що створен≥ за м≥жнародним тендером з метою пол≥пшенн¤ ф≥нансуванн¤ пенс≥йних виплат за рахунок одержаних див≥денд≥в. јкц≥њ дозвол¤Їтьс¤ реал≥зовувати на фондовому ринку щор≥чно ≥ розпод≥л¤ти дох≥д серед тих пенс≥онер≥в, хто Ї членами цих управл≥нських компан≥й.

ѕогашенн¤ заборгованост≥ ≥з зароб≥тноњ плати сл≥д розгл¤дати ¤к об'Їктивну передумову погашенн¤ заборгованост≥ з пенс≥й - це забезпечило б надходженн¤ 2,3 млрд. грн. до ѕенс≥йного фонду. ÷≥Їњ, суми вистачило б, щоб повн≥стю розрахувалис¤ з пенс≥онерами.

Ќегативно позначилос¤ на виплат≥ пенс≥й неповне ≥ несвоЇчасне ф≥нансуванн¤ з ƒержбюджету виплати пенс≥й в≥йськовослужбовц¤м строковоњ служби. «аборгован≥сть ≥з ф≥нансуванн¤ пенс≥й в≥йськовослужбовц¤м та пенс≥онерам-чорнобильц¤м на початок 1999 р. становила 706 млн. грн.

ўе одна складова заборгованост≥ - зростанн¤ недоњмки до ѕенс≥йного фонду. ” 1998 р. вона зросла майже на 1 млрд. грн. Ќин≥ найб≥льшими боржниками ѕенс≥йного фонду Ї п≥дприЇмства ћ≥нагропрому, ћ≥нвуглепрому ≥ ћ≥нпром пол≥тики, на ¤к≥ припадаЇ майже 80% загальноњ суми заборгованост≥.

«а станом на 1 с≥чн¤ 1999 р. у ѕенс≥йному фонд≥ вз¤то на обл≥к понад 1,5 млн. платник≥в, з них близько 30% не займались виробничою д≥¤льн≥стю. «пом≥ж платник≥в, що займалис¤ виробничою д≥¤льн≥стю, сплачували зб≥р лише 72%. ѕерев≥рки ѕенс≥йного фонду засв≥дчили, що з 77 тис. платник≥в, ¤к≥ зв≥тували про на¤вн≥сть у них виробничоњ д≥¤льност≥, займалис¤ 8 тис., тобто 10%. «а вс≥ми ц≥ми фактами, цифрами ≥ в≥дсотками сто¤ть конкретн≥ п≥дприЇмства та њхн≥ кер≥вники. ²

≤з запровадженн¤м ф≥ксованого с≥льськогосподарського податку в≥д багатьох с≥льгоспп≥дприЇмств прот¤гом 1 кварталу 1999 р. не над≥йшло жодноњ коп≥йки. Ѕрак надходжень не даЇ змоги забезпечити виплату пенс≥й 5,6 млн. с≥льським пенс≥онерам.

¬≥дпов≥дно до ”казу ѕрезидента за рахунок розширенн¤ бази оподаткуванн¤ ≥ впровадженн¤ додаткових ставок (в≥д реал≥зац≥њ ювел≥рних вироб≥в ≥з золота, продажу автомоб≥л≥в та куп≥вл≥-продажу валюти) до бюджету ‘онду прот¤гом жовтн¤-грудн¤ 1998 р. над≥йшло 94,3 млн. грн., в≥д зб≥льшенн¤ тарифу в≥д-рахувань з ф≥зичних ос≥б - 21,9 млн. грн. ≤ до бюджету ѕенс≥йного фонду в 1 квартал≥ цього року за рахунок цих джерел оч≥-куЇтьс¤ 305,5 млн. грн. додаткових надходжень. ³

”р¤д ухвалив р≥шенн¤ передати ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в до ѕенс≥йного фонду близько 84,5 млн. грн. дл¤ погашенн¤ заборгованост≥ з пенс≥й, надаючи можлив≥сть пенс≥онерам розрахуватис¤ за спожитий природний газ. «меншено тарифи за доставку пенс≥й.

4 «ј…Ќя“≤—“№ Ќј—≈Ћ≈ЌЌя “ј —“јЌ –»Ќ ” ѕ–ј÷≤.

«а р≥внем безроб≥тт¤ ”крањна вже перевищила середньоЇвропей-ськ≥ показники ≥ показники окремих крањн з перех≥дною економ≥кою. «а попередн≥ми даними в жовтн≥ 1998 р. р≥вень безро-б≥тт¤ в ”крањн≥ дос¤г 11,3%. Ќайвищ≥ показники безроб≥тт¤ в «акарпатськ≥й(15,1%), Ћьв≥вськ≥й (14.9),  ≥ровоградськ≥й (14,5), «апор≥зьк≥й (14,3), –≥в-ненськ≥й (14,1), ≤вано-‘ранк≥вськ≥й (13,7) та ћ. иЇв≥ (13,2%).⁴

ћайже на 2 млн. зменшилась чисельн≥сть ос≥б, ¤к≥ навчались у закладах осв≥ти (включаючи систему ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ, ћ≥ноборони, а також заклади з недержавною формою власност≥). ќсобливо р≥зко скоротилась чисельн≥сть тих, хто здобуваЇ середню осв≥ту у веч≥рн≥х школах. якщо у 1985 р. у цих закладах середню осв≥ту здобули 238 тис.чол., то у 1997 р. -- 43 тис., май-же у 6 раз≥в менше.

«начно скоротилась п≥дготовка квал≥ф≥кованих прац≥вник≥в (у 1.5 раза), що негативно позначилось на њхньому профес≥йно-квал≥ф≥кац≥йному р≥вн≥, передовс≥м галузей матер≥ального виробництва, а зв≥дси ≤ економ≥чних показниках нашоњ держави.“ор≥к на обл≥ку в служб≥ зайн¤тост≥ перебувало понад 2 млн. незайн¤тих громад¤н, а за три м≥с¤ц≥ цього року зареЇстровано вже 1,4 млн.чол. «а прогнозними розрахунками упродовж цього року чи-сельн≥сть незайн¤тих громад¤н становитиме « млн.чол.

Ќайб≥льшоњ гостроти набула ситуац≥¤ на ринку прац≥ в невеликих м≥стах ≥ населених пунктах з моногалузевою структурою економ≥ки, де призупинили свою д≥¤ль-н≥сть промислов≥ п≥дприЇмства та њхн≥ ф≥-л≥њ, закриваютьс¤ вуг≥льн≥ шахти, р≥зко скорочуЇтьс¤ с≥льськогосподарське виробництво. ≤снуЇ тривожна тенденц≥¤ до швидкого зростанн¤ безроб≥тт¤ серед с≥льського населенн¤.

ѕом'¤кшити гостроту проблем на ринку прац≥ могли б тимчасов≥ громадськ≥ ≥ се-зонн≥ роботи (у ¬≥нницьк≥й област≥ до громадських роб≥т залучено 11,7% зареЇст-рованих громад¤н - найвищий показник в ”крањн≥, а в ƒн≥пропетровськ≥й, ƒонець-к≥й, ≤вано-‘ранк≥вськ≥й, Ћьв≥вськ≥й област¤х та ћ.—евастопол≥ - менше 2%).

ѕол≥пшенн¤ ситуац≥њ з орган≥зац≥њ роботи служби зайн¤тост≥ спри¤тиме запро-вадженн¤ Їдиноњ сучасноњ ≥≥нформац≥йно-дов≥дковоњ системи ринку прац≥.

5 —ќ÷≤јЋ№Ќ»… «ј’»—“ Ќј—≈Ћ≈ЌЌя

ѕрактично важливе питанн¤ - вдосконаленн¤ системи соц≥альноњ допомоги. Ќестаб≥льна економ≥чна ситуац≥¤ створюЇ труднощ≥ дл¤ забезпеченн¤ законодавче установ-лених виплат ≥ п≥льг. Ќев≥дпов≥дн≥сть бюджетних можли-востей потребам р≥зних груп населенн¤ у соц≥альн≥й до-помоз≥ стаЇ очевидною. «а обмеженоњ бюджетноњ бази ц¤ допомога може бути реальною, ¤кщо надаватиметьс¤ справд≥ соц≥ально незахищеним громад¤нам. ƒо антикризових заход≥в ур¤ду належать проекти постанов про пе-регл¤д розм≥ру соц≥альних норм, що дають право на одер-жанн¤ державноњ допомоги, ≥ про запровадженн¤ адресноњ соц≥альноњ допомоги малозабезпеченим с≥м'¤м.

Ќин≥ одним з найактуальн≥ших питань Ї ф≥нансуванн¤ соц≥альних програм. “ор≥к на утриманн¤ стац≥онарних установ було проф≥нансовано лише дв≥ третини видат-к≥в в≥д потреби. ќстанн≥ми роками за-боргован≥сть ≥з соц≥альних виплат ≥нвал≥дам, нев≥дкладних витрат установ ≥ зак-лад≥в, що њх обслуговують, надм≥рно зросла. Ќин≥ вона становить близько 94 млн.грн., у тому числ≥ за виготовлен≥ та отриман≥ ≥нвал≥дами протезно-орто-педичн≥ вироби ≥ засоби протезуванн¤ -- 14,5 млн.грн. ÷¤ заборгован≥сть, по-пер-ше, Ї насл≥дком того, що видатки, перед-бачен≥ «аконом "ѕро статус ветеран≥в в≥йни, гарант≥њ њх соц≥ального захисту", щороку не враховуютьс¤ повним обс¤гом у «акон≥ про бюджет.

«м≥на п≥дход≥в у систем≥ соц≥альноњ допомоги ≥з за-гальнодоступних на виб≥рковий за критер≥Їм сукупного до-ходу на члена с≥м'њ вимагаЇ ретельного обгрунтуванн¤ ме-тод≥в вим≥рюванн¤ б≥дност≥, визначенн¤ пон¤ть с≥м'њ, с≥мейного бюджету, с≥мейних в≥дносин ≥ зобов'¤зань. ѕри сьогоденних доходах курс на п≥двищенн¤ ≤ндив≥дуальноњ в≥дпов≥дальност≥ громад¤н за власний добробут маЇ поЇднуватис¤ з розширенн¤м можливостей дл¤ громад¤н забез-печувати своњ матер≥альн≥ потреби ≥ потреби утриманц≥в, враховувати власн≥сть майна та споживчу варт≥сть.

Ќин≥ майже 4,5 млн. с≥мей одержують державну п≥дтримку на д≥тей. ¬и¤влено ≥ вз¤то на обл≥к 2,7 млн. малозабезпечених громад¤н похилого в≥ку та ≥нвал≥д≥в, ¤ким надають допомогу у вигл¤д≥ продукт≥в харчуванн¤, медикамент≥в, од¤гу, взутт¤, палива тощо. —еред них понад 600 тис. чол. -- одинок≥ пенс≥онери, ¤к≥ одержують в≥д держави пост≥йну допо-могу через будинки-≥нтернати, територ≥-альн≥ центри та в≥дд≥ленн¤ соц≥альноњ допомоги вдома.

« 1995 р. д≥Ї ѕрограма житлових субси-д≥й, ¤ка забезпечила захист 3.5 млн. найб≥дн≥ших с≥мей ≥ громад¤н за умов зростанн¤ ц≥н ≥ тариф≥в на житло, комунальн≥ послуги ≥ енергонос≥њ.

ѕрограма житлових субсид≥й водночас дозволила за 1996-1998 рр. зменшити витрати бюджету на дотац≥њ житлово-комунального господарства бюджету на су-му понад 5 млрд.грн. ѕроте реал≥зац≥¤ ѕрограми житлових субсид≥й викликаЇ багато нар≥кань особливо з боку с≥льського населенн¤. ¬ окремих районах де¤к≥ с≥м'њ вже трет≥й р≥к посп≥ль не можуть реал≥зувати отриман≥ субсид≥њ на придбанн¤ палива.

«а ≥н≥ц≥ативою ћ≥нпрац≥  абм≥н з 1 кв≥тн¤ п.р. запровадив адресну соц≥альну допомогу малозабезпеченим с≥м'¤м. ” березн≥ п.р. ухвалено «акон про передачу функц≥њ призначенн¤ ≥ виплати державноњ допомоги с≥м'¤м з д≥тьми п≥дприЇмств та орган≥зац≥й органам соц≥ального захисту населенн¤ ”крањни. ¬ажливу роль п≥д час наданн¤ соц≥альноњ допомоги та послуг малозабезпеченим с≥м'¤м в≥д≥граватиме ≥нститут соц≥альних ≥нспектор≥в м≥сцевих орган≥в соц≥ального захисту населенн¤. ¬одночас ситуац≥ю ускладнюЇ пост≥йне зростанн¤ демограф≥чного навантаженн¤. Ќин≥ 100 працездатних громад¤н утримують у середньому 71 непрацездатного, а в де¤ких, особливо с≥льськогосподарських рег≥онах, це сп≥вв≥дношенн¤ становить 90 на 100 чол. ™ рег≥они, де непрацюючих уже б≥льше, н≥ж працюючих. “ака тенденц≥¤ буде збер≥гатис¤ ≥ надал≥. ƒержава маЇ реально допомагати конкретн≥й людин≥, саме в цьому напр¤м≥ зосереджуЇ своњ зусилл¤ ћ≥н≥стерство.

ѕол≥тика зайн¤тост≥ на ринку прац≥ маЇ в≥дпов≥дати ра-ц≥ональн≥й структур≥ сусп≥льних потреб ≥ вир≥шувати завданн¤ щодо працевлаштуванн¤ громад¤н, п≥двищенн¤ ѓх-ньоњ моб≥льност≥ й конкурентоздатност≥. «а дорученн¤м ѕрезидента ”крањни розробл¤ють схему створенн¤ ≥ збе-реженн¤ робочих м≥сць. «апропонований зах≥д - практична спроба збалансувати ≥нтереси пол≥тики зайн¤тост≥ пр≥оритетами ≤нвестиц≥йноњ й структурноњ пол≥тики. ќднак во-на наштовхуЇтьс¤ на невизначен≥сть економ≥чноњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств у середньор≥чн≥й перспектив≥.

ћ≥ж тим розробленн¤ превентивних заход≥в дл¤ пра-цевлаштуванн¤ надлишкових трудових ресурс≥в сл≥д актив≥зувати. –азом ≥з експертами ћ¬‘, ≥нших м≥жнародних орган≥зац≥й варто передбачити заходи щодо встановленн¤ пр≥оритетного ф≥нансуванн¤ галузей економ≥ки, ¤к≥ Ї Їмними з точки зору акумулюванн¤ робочоњ сили.

≤нвестиц≥йну пол≥тику корисно спр¤мовувати на п≥двищенн¤ р≥вн¤ зайн¤тост≥, першочергову п≥дтримку програм, що вир≥шують гостр≥ соц≥альн≥ проблеми, зокрема житлов≥, й мають мультипл≥кац≥йний народногосподарський ефект.

ќдн≥Їю з гострих проблем у соц≥альн≥й сфер≥ Ї поширенн¤ б≥дност≥, що маЇ тенденц≥ю до перетворенн¤ на хрон≥чну б≥дн≥сть. ƒл¤ њњ подоланн¤ на вимогу ѕрезидентa ”крањни завершуЇтьс¤ розробленн¤ проекту ƒержавноњ програми боротьби з б≥дн≥стю, ¤ка маЇ бути внесена на розгл¤д ¬ерховноњ –ади ”крањни. “ака програма, ¤к жодна ≥нша, повинна мати реальне матер≥альне п≥дгрунт¤, оск≥льки завданн¤ з пом'¤кшенн¤ б≥дност≥ в≥дкладати немож-ливо. ѕриродно, що в умовах бюджетного деф≥циту вир≥-шенн¤ проблеми б≥дност≥ зумовлюЇ постановку питанн¤ про грошову ем≥с≥ю. « приводу њњ проведенн¤ ≥снують р≥зн≥ думки, але гарантован≥ результати передбачити важко. –озрахунки про те, ¤к "поведе" себе економ≥ка за додатковоњ ем≥с≥њ, не навод¤тьс¤. ¬одночас ≥гнорувати методи ем≥с≥йного впливу на подоланн¤ б≥дност≥ не варто.

Ќеобх≥дн≥ нетрадиц≥йн≥ схеми погашенн¤ борг≥в населенню (зароб≥тноњ плати, грошових вклад≥в) на основ≥ розрахунково-≥нвестиц≥йних схем.

“реба вдосконалити структуру грошовоњ маси. поступово зб≥льшити безгот≥вков≥ розрахунки.  омплекс заход≥в такоњ спр¤мованост≥ Ї альтернативним до пропозиц≥й штучного зб≥льшенн¤ грошовоњ маси, зростанн¤ внутр≥ш-нього боргу.

—оц≥альну пол≥тику важко у¤вити без налагодженн¤ ф≥-нансово-кредитних механ≥зм≥в. —аме кредитуванн¤ населенн¤ може усп≥шно протисто¤ти спаду в економ≥ц≥. Ќин≥ воно стримуЇтьс¤ економ≥чними ризиками, розбалансован≥стю плат≥жноњ системи, високими ставками реф≥нансу-ванн¤, в≥дсутн≥стю д≥Їспроможноњ законодавчоњ бази, нерозвинут≥стю таких ф≥нансових ≥нструмент≥в, ¤к ≥потека, застава неефективною роботою страхових, заощаджувальних, житлово-буд≥вельних установ.

ќднак гострота соц≥альних проблем примушуЇ наполегливо в≥днаходити перспективний вих≥д ≥з обмежених можливостей ф≥нансово-кредитноњ сфери. ћожна виокремити три напр¤ми кредитуванн¤: державне субсидуванн¤ населенн¤ ≥ допомога п≥дприЇмств; кредит, заснований на дольов≥й участ≥ держави ≥ власних кошт≥в громад¤н; власн≥ кошти населенн¤.

¬еличезним стимулом дл¤ реал≥зац≥њ цих стратег≥чних напр¤м≥в може слугувати земл¤ ≥ нерухом≥сть, ¤кими волод≥Ї населенн¤; комунальна власн≥сть, власн≥сть п≥дприЇмств.

” сусп≥льств≥ перех≥дного типу, ¤ке ≥снуЇ в ”крањн≥, ≥нституц≥ональн≥ форми соц≥ально-трудових в≥дносин ще недостатньо структуризувались. —оц≥альне партнерство ¤к громад¤нська ≥нституц≥¤, у межах ¤коњ поЇднуютьс¤ сто-сунки роботодавц≥в ≤ прац≥вник≥в, лише формуЇтьс¤.

” розвинутих крањнах склались р≥зн≥ модел≥ соц≥ального партнерства за Їдиних принцип≥в ≥ загальних умов. ѕо-перше, за на¤вност≥ сильних профсп≥лок або трудових колектив≥в, представники ¤ких п≥дготовлен≥ дл¤ обстоюванн¤ своњх соц≥ально-трудових прав; подруге, за регулю-ванн¤ державою орган≥зац≥йно-правових процедур д≥¤льност≥ соц≥альних партнер≥в; по-третЇ. за прийн¤тт¤ роботодавц¤ми на себе в≥дпов≥дальност≥ за виконанн¤ узгоджених соц≥альних гарант≥й.

Ќа противагу профсп≥лковим об'Їднанн¤м роботодавц≥ менш структурован≥ ¤к за ц≥л¤ми, так ≥ профес≥йними. галузевими й територ≥альними ознаками.

ƒл¤ становленн¤ ≥ п≥двищенн¤ ефективност≥ сучасноњ модел≥ соц≥ального партнерства ¤к перспективне може розгл¤датис¤ питанн¤ про створенн¤  оординац≥йного ком≥тету об'Їднань роботодавц≥в ¤к перех≥дноњ структури до ¬сеукрањнськоњ орган≥зац≥њ роботодавц≥в.

≤нтеграц≥йний характер сучасних економ≥чних процес≥в потребуЇ комплексного, м≥жгалузевого п≥дходу у вир≥шенн≥ складних соц≥ально-економ≥чних проблем. ≤з огл¤ду на це значно посилюЇтьс¤ роль програмно-ц≥льового методу плануванн¤ ¤к стимулюючого чинника формуванн¤ розвитку ≥ проведенн¤ соц≥альноњ пол≥тики.

—аморегулюючий механ≥зм ринковоњ р≥вноваги попиту ≥ пропонуванн¤ не забезпечуЇ взањмоузгодженост≥ загальнодержавних та ≥ндив≥дуальних ≥нтерес≥в ≥ в≥дносин. як св≥дчить досв≥д, середньо - або довготерм≥нов≥ програми не спроможн≥ належним чином пол≥пшити соц≥альну обстановку, оск≥льки не мають необх≥дного ф≥нансового забезпеченн¤ й ефективних механ≥зм≥в реал≥зац≥њ.

Ќин≥ в ”крањн≥ реал≥зуЇтьс¤ ш≥сть великомасштабних соц≥альних програм, що мають загальнонац≥ональний характер. ƒв≥ з них затверджено указами ѕрезидента ”кра-њни: "ƒ≥ти ”крањни'¹' -- у 1996 р., "«доров'¤ л≥тн≥х лю-дей"-- у 1997 р. –ешту -- постановами  аб≥нету ћ≥н≥с-тр≥в ”крањни: Ќац≥ональну програму плануванн¤ с≥м'њ зат-верджено в 1995 рД ƒовгострокову програму пол≥пшенн¤ становища ж≥нок, с≥м'њ, охорони материнства ≥ дитинства-- у 1992 р..  омплексну програму вир≥шенн¤ проблем ≥нва-л≥дност≥ -- у 1991 р., програму зайн¤тост≥ населенн¤ на 1997--2000 рр. -- у 1997 р. ²

«азначен≥ програми розробл¤лись ≥ затверджувались у р≥зн≥ терм≥ни, тому найб≥льший в≥дтинок часу м≥ж ними становить ш≥сть рок≥в. ѕроте реал≥зовуватись вони мають у комплекс≥ за в≥дпов≥дними напр¤мами. Ќа це особ-ливо зверталась увага в ”каз≥ ѕрезидента ”крањни в≥д 18 с≥чн¤ 1996 р.

6 ѕ–ј “»„Ќ≈ «ј¬ƒјЌЌя

¬ практичному завданн≥ об'Їктом моЇго досл≥дженн¤ Ї певн≥ соц≥ально-економ≥чн≥ показники та њх динам≥ка.

¬ ”крањн≥, ¤к ≥ в ≥нших постсоц≥ал≥стичних крањнах, спостер≥гаЇтьс¤ зниженн¤ показник≥в, що характеризують соц≥ально-економ≥чну ситуац≥ю в крањн≥ (табл. 1). ќц≥нка розвитку соц≥альноњ сфери св≥дчить про њњ незадов≥ль-ний стан. ќсобливо це стосуЇтьс¤ с≥льських район≥в. —аме забезпеченн¤ соц≥ального захисту населенн¤ даЇ змогу вир≥шити проблеми, пов'¤зан≥ з попередженн¤м соц≥-альних конфл≥кт≥в, подоланн¤м б≥дност≥, в≥дтворенн¤м населенн¤.

—оц≥альний захист нац≥лений, найперше, на державний захист населенн¤ п≥д стих≥њ ринку, маЇ гарантувати м≥н≥мальним прибуток, зростанн¤ добробуту вс≥х член≥в сусп≥льства. ¬ ≤ндустр≥альне розвинутих крањнах витрати на соц≥альну ≥нфраструктуру доход¤ть до половини ус≥х вит-рат. якщо послуги осв≥ти, медичн≥, житловокомунальн≥ лише частково оплачуютьс¤ державою, то система соц≥ального захисту (пенс≥њ за в≥ком, допомога через безроб≥тт¤) - прерогатива держави.

“аблиц¤ 1 - ƒинам≥ка ≥ндекс≥в основних соц≥ально-економ≥чних показник≥в, % до попереднього року

ѕоказник	р≥к
	1994	1995	1996	1997
√рошов≥ доходи населенн¤	115.7	4.9 раза	1.5 раза	1.3 раза
ѕрибуток	104.1	4 рази	76.7	81.9
“Ќ—	105.8	82,2	82.2	86.2
¬веденн¤ у д≥ю загальноњ житловоњ площ≥	89,4	85,8	78,0	94.4
ќбс¤г платних послуг	107.6	67,7	85.8	94.9

≤з табл. 1 видно, що знизились основн≥ показники життЇвого р≥вн¤ населенн¤. ј в≥дтак розробка ≤ впровадженн¤ системи соц≥альноњ допомоги малозабезпеченим с першочерговим завданн¤м.

„ерез складн≥ економ≥чн≥ умови в ”крањн≥ зростаЇ чисель-н≥сть тих, хто потребуЇ соц≥альну допомогу. як св≥дчить досв≥д наведених крањн, варто розр≥зн¤ти дв≥ групи одержувач≥в ц≥Їњ допомоги, ƒо першоњ групи належать особи, ¤к≥ через об'Їктивн≥ причини (хвороба, похилий в≥к тощо) не спроможн≥ забезпечити своњ потреби. ƒруга група - не населенн¤ працездатного в≥ку, котре з огл¤ду на в≥дсутн≥сть роботи не маЇ змоги задовольнити своњ потреби.

” граф≥чному вигл¤д≥ ц≥ показники репрезентован≥ у ƒодатку 1.

¬»—Ќќ¬ »

ѕ≥сл¤ тор≥шньоњ кризи обс¤ги виробництва всетаки почали зростати, крањн≥ вдалос¤ уникнути г≥пер≥нфл¤ц≥њ. јле водночас зростаЇ зубо-ж≥нн¤ населенн¤, проблема безроб≥тт¤ стаЇ ще гостр≥шою. “ак, наприклад, в ≤вано-‘ранк≥вськ≥й област≥ к≥льк≥сть претен-дент≥в на одне робоче м≥сце становить 227 чол., ¬олинськ≥й -- 88, «акарпатськ≥й -- 83 чол. «а даними —в≥тового банку реальне безроб≥тт¤ в ”крањн≥ дос¤гло 30%, а в де¤ких рег≥онах «ах≥дноњ ”крањни ≥  риму - 50%. «а його словами, в≥н не бачить ≥н≥ц≥ативноњ позиц≥њ н≥ з боку економ≥чного блоку ур¤ду, н≥ з боку ћ≥нпрац≥, абсолютно не влаштовуЇ та благодушн≥сть, ¤ка пануЇ в робот≥ служби зайн¤тост≥, -- лише ф≥ксують стан справ, а реально на нього не впливають.

–еал≥зац≥ю норм ”казу ѕрезидента про ќсновн≥ напр¤ми соц≥альноњ пол≥тики на 1997-2000 роки весь час в≥дкладали ≥ в цьому теж Ї вина ћ≥нпрац≥. ѕершими кро-ками дл¤ виправленн¤ становища мають бути заходи щодо пол≥тики доход≥в в≥дверненн¤ катастроф≥чного зниженн¤ вар-тост≥ робочоњ сили та њњ деквал≥ф≥кац≥њ.

ѕрезидент закликав запозичити досв≥д ѕольщ≥, де середньом≥с¤чна зарплата наблизилас¤ до р≥вн¤ 400 долар≥в. ¬ ”крањн≥ ж доларовий екв≥валент середньо-м≥с¤чноњ зарплати знизивс¤ в 1,8-2 рази. «аборгован≥сть ≥з зарплати дедал≥ зростаЇ.

¬елике занепокоЇнн¤ спричинюЇ стан справ у сфер≥ охорони прац≥. ÷е людськ≥ трагед≥њ та скал≥чен≥ дол≥, а виплати постраждалим - додатковий т¤гар дл¤ нашоњ економ≥ки. —≥льське господарство за частотою смертельного травмуванн¤ наближаЇтьс¤ до вуг≥льноњ промисловост≥. Ќеобх≥дно негайно посилити контроль за додержанн¤м законодавства про пра-цю, виплатою регресу ≥ одноразовоњ допомоги шахтар¤м.  ер≥вник≥в, ¤к≥ займа-ютьс¤ цим, сл≥д прит¤гнути до в≥дпов≥-дальност≥. «а весь час не було жодного сп≥льного зас≥данн¤ колег≥њ ћ≥нпрац≥ ≤ м≥н≥стерств, де б виносилис¤ на розгл¤д, грунтовно ≥ всеб≥чно розгл¤далис¤ соц≥-альн≥ проблеми -- загальнодержавн≥ чи галузев≥.

«начне п≥двищенн¤ податкових надходжень до м≥сцевих бюджет≥в теж не пол≥п-шило ситуац≥ю, кошти витрачаютьс¤ безсистемно, а борги вчител¤м ≥ медикам не погашають. ¬ цьому вина обласних дер-жавних адм≥н≥страц≥й.

 аб≥нет ћ≥н≥ст-р≥в маЇ розробити генеральну схему створенн¤ нових робочих м≥сць щонайменше до 2001 р. √енпрокуратур≥ доручено перев≥рити дотриманн¤ законодавства про працю ≥ х≥д реал≥зац≥њ указу про дерегул¤ц≥ю економ≥ки.

ƒќƒј“ќ  1

Ћ≤“≈–ј“”–ј

¬. Ќов≥ков ѕотенц≥ал стаб≥льноњ соц≥альноњ пол≥тики. // ”крањна: аспекти прац≥.- 1999.- є1.- с.31-35.

Ќ. ƒ¤дкова ѕро заходи щодо п≥двищенн¤ результативност≥ роботи м≥н≥стерства прац≥ та соц≥альноњ пол≥тики ”крањни на 1997-2000 рр. // ѕрац¤ ≥ зарплата -1999.- є8.- с.8-9

™. Ћ≥ванова ѕроблеми майнового розшаруванн¤ населенн¤ ”крањни // ”крањна: аспекти прац≥.- 1999.- є1.- с.24-30.

—оц≥альний захист ¤к ознака цив≥л≥зацийного сусп≥льства // ¬≥че - 1998.- є8.-с.63-74.

—татистичн≥ показники соц≥ального захисту населенн¤ за 1994-1998 гг.